" Хатина у горах "
Хочу жити далеко у горах, Де дують сильні вітри, Заховатись в глибоких яворах, Де ніхто не зможе знайти. Збудувати між ялин хатину, Невеличку, щоб було для двох, І написати там свою картину, Про життя, і про нас обох. А ще мрію про камін у домі, Щоб тепло і потріскування дров, Вкритись пледом й невагомо, За тим вогнем спостерігати знов. Щоранку вийти на поріг, Гірського вдихнути, свіжого повітря, Ще крок і трави стеляться до ніг, Природа всюди розлила свої палітри. Хочеться так інколи, свідомо, Вимкнути й забути телефони, Поїхати туди, де добре знайомо, Побути без людської охорони. І байдуже в чому, з ким, і як? Щоб відчуть себе самим собою, Все ж мій овен - впертий зодіак, Часто веде бій з нудьгою. Все крутимось по колу, по одній причині, Навчання, дім, робота, сім'я, А може якось знов пройтись до тої хатини, Щоб віднайти рівновагу свого буття. 25.07.20
2020-07-26 09:28:06
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Яна Войвич
Щиро дякую! І я про таке мрію))
Відповісти
2020-11-30 15:05:14
Подобається
Яна Войвич
Взаємно))
Відповісти
2020-11-30 15:07:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4659
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2029