Моє кохання
Моє кохання не живе в віршах, Воно мов птах спiває та лiтає Про нього не напишуть у книжках I моє сердце гаряче палає. I його погляд... Наче сенс життя Вiн неймовiрний , нiби-то це казка Знов з ним я потрапляю в забуття I поглядом менi дарує ласку. Коли вiн поруч сонечко смiється Коли вiн поруч квiтне вся земля Коли вiн поруч все менi вдається I разом з ним розквiтаю я.
2019-08-26 13:06:54
25
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Last_samurai
Дякую за мелодичний вірш на рідній мові, Віко! І окремо - за анімешний арт
Відповісти
2019-08-26 13:08:50
1
Вікторія Тодавчич
@Last_samurai Дякую, я рада що вам сподобалось. ❤🖤♥😜
Відповісти
2019-08-26 13:09:43
1
Вікторія Тодавчич
@SWEET PEACH Дякую ♥
Відповісти
2019-08-30 09:44:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1517
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3110