Моє кохання
Вікторія Тодавчич
Моє кохання не живе в віршах, Воно мов птах спiває та лiтає Про нього не напишуть у книжках I моє сердце гаряче палає. I його погляд... Наче сенс життя Вiн неймовiрний , нiби-то це казка Знов з ним я потрапляю в забуття I поглядом менi дарує ласку. Коли вiн поруч сонечко смiється Коли вiн поруч квiтне вся земля Коли вiн поруч все менi вдається I разом з ним розквiтаю я.
2019-08-26 13:06:54
25
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Last_samurai
Дякую за мелодичний вірш на рідній мові, Віко! І окремо - за анімешний арт
Відповісти
2019-08-26 13:08:50
1
Вікторія Тодавчич
@Last_samurai Дякую, я рада що вам сподобалось. ❤🖤♥😜
Відповісти
2019-08-26 13:09:43
1
Вікторія Тодавчич
@SWEET PEACH Дякую ♥
Відповісти
2019-08-30 09:44:10
Подобається
Інші вірші поета
Я тебе по-справжньому кохала... Зустріч в іншому столітті Брехня Коронавірус
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Elana
@Elana
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8316
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1625