Моє кохання
Вікторія Тодавчич
Моє кохання не живе в віршах, Воно мов птах спiває та лiтає Про нього не напишуть у книжках I моє сердце гаряче палає. I його погляд... Наче сенс життя Вiн неймовiрний , нiби-то це казка Знов з ним я потрапляю в забуття I поглядом менi дарує ласку. Коли вiн поруч сонечко смiється Коли вiн поруч квiтне вся земля Коли вiн поруч все менi вдається I разом з ним розквiтаю я.
2019-08-26 13:06:54
25
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Last_samurai
Дякую за мелодичний вірш на рідній мові, Віко! І окремо - за анімешний арт
Відповісти
2019-08-26 13:08:50
1
Вікторія Тодавчич
@Last_samurai Дякую, я рада що вам сподобалось. ❤🖤♥😜
Відповісти
2019-08-26 13:09:43
1
Вікторія Тодавчич
@SWEET PEACH Дякую ♥
Відповісти
2019-08-30 09:44:10
Подобається
Інші вірші поета
Квіти Завтра...? Золоті нитки Я не знайшла потрібних слів...
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2634
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3527