Слово

Вікторія Тодавчич

Як зізнатись, сказати хоч слово одне, Що кохання моє описало б? Чи то "радість", "піднесення"? Серце моє, Все відчуло й усе проспівало. Я не в силах нічого сказати про це, Й відчуттям це назвати не зможу. "Задоволення ", "Спокій". А може не те? Це кохання! Й воно переможе.

2023-01-22 12:46:50

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Вікторія Тодавчич

@Тигриця Щиро дякую ❤

Відповісти

2023-01-23 16:18:24

Подобається

Андрій Лаврик

Дякую за Ваш талант! Чудова поезія.

Відповісти

2023-02-07 08:59:17

Подобається

Вікторія Тодавчич

@Андрій Лаврик щиро дякую ❤

Відповісти

2023-02-07 09:13:57

Подобається

Інші вірші поета

Згинь. Інколи хочеться Характер, зовнішність, манери Я говорю...

Інші поети

Макс Фолс

@pr_mikhailovich

Annavi

@Ivanka_Kovalchook

lunastra

@lunastra

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10538

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

2434