Слово

Вікторія Тодавчич

Як зізнатись, сказати хоч слово одне, Що кохання моє описало б? Чи то "радість", "піднесення"? Серце моє, Все відчуло й усе проспівало. Я не в силах нічого сказати про це, Й відчуттям це назвати не зможу. "Задоволення ", "Спокій". А може не те? Це кохання! Й воно переможе.

2023-01-22 12:46:50

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Вікторія Тодавчич

@Тигриця Щиро дякую ❤

Відповісти

2023-01-23 16:18:24

Подобається

Андрій Лаврик

Дякую за Ваш талант! Чудова поезія.

Відповісти

2023-02-07 08:59:17

Подобається

Вікторія Тодавчич

@Андрій Лаврик щиро дякую ❤

Відповісти

2023-02-07 09:13:57

Подобається

Інші вірші поета

Інколи хочеться В країну далеку... Любов – не відчуття Як чую про кохання..

Інші поети

em Скітаній

@vo0135

misshapen_mirror

@misshapen_mirror

Аня

@Ann_000

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

4025

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4816