Слово
Вікторія Тодавчич
Як зізнатись, сказати хоч слово одне, Що кохання моє описало б? Чи то "радість", "піднесення"? Серце моє, Все відчуло й усе проспівало. Я не в силах нічого сказати про це, Й відчуттям це назвати не зможу. "Задоволення ", "Спокій". А може не те? Це кохання! Й воно переможе.
2023-01-22 12:46:50
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Вікторія Тодавчич
@Тигриця Щиро дякую ❤
Відповісти
2023-01-23 16:18:24
Подобається
Андрій Лаврик
Дякую за Ваш талант! Чудова поезія.
Відповісти
2023-02-07 08:59:17
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Андрій Лаврик щиро дякую ❤
Відповісти
2023-02-07 09:13:57
Подобається
Інші вірші поета
До Свята Благовіщення Пресвятої Богородиці Я не можу Секрет Моя правда
Інші поети
Natalochka
@Nata_Natochka
hawaii_palmafa
@hawaii_palmafa
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2242
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12990