Світ
Вікторія Тодавчич
Вона була не схожою на інших, Ні, зовнішність красива як у всіх. Та поринала знов у свої вірші, Й жила в них, наче це єдиний світ. Кохала в них, кохання відчувала, Всю радість, сум, всі почуття – живі. Бо час свій та, поезії віддала Це був її притулок, її дім. Вона сама створила своє щастя, Пером життя обрала те своє. Поезія – що може бути краще? Там кожен своє серце віднайде.
2022-11-11 07:40:22
14
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея я рада, що вам сподобалось ❤❤❤
Відповісти
2022-11-11 09:28:40
1
Микола Мотрюк
Файно!)
Відповісти
2022-11-13 16:44:44
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Микола Мотрюк щиро дякую 🌻
Відповісти
2022-11-13 16:57:37
1
Інші вірші поета
Одна мить Моє життя Моє диво Час
Інші поети
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4268
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1927