Я думав – люблю
Мені бачити б посмішку юну твою, Наче вперше, нестримно й жадано. Ти дивилася в небо... Я думав – люблю, Та все зовсім не так, я палаю. Я коханням палаю, неначе вогнем, Наче сонця рукою торкнувся. Ти дивилася в небо, я бачив – тебе І думкам своїм знов посміхнувся...
2022-11-28 15:59:21
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вікторія Тодавчич
дякую💕
Відповісти
2022-11-28 16:33:09
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2979
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4297