Весняний дощ

Анастасія Заматевська

Люблю весняний дощ – кристально-чистий, прохолодний. Летить із пухкотілих товщ цей пан прозорий і всевладний. Він проникає в землю спраглу, напоює її життям, пробуджує рослину задрімалу, насичує весь світ чуттям! Душа співає і лікує! Крізь шум дощу пташки кричать, вони смаки весни вже чують! З дощем приходить благодать! І вийду під проміння сонця, вдихну повітря - райдуга в мені, і широко відкрию я віконця – віконця радості в моїй душі!

2021-04-27 09:22:05

5

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Анастасія Заматевська

@Блакитноока дякую🥰

Відповісти

2021-04-27 10:34:09

Подобається

➒ ➊ ➊

Позитивно і по-дитячому. Пригадав рядки друга (рус.): ... И в поле подмигнул жучок, / Хороший, мол, ветровичок!

Відповісти

2021-05-05 08:14:39

1

Анастасія Заматевська

@➒ ➊ ➊ не в моєму стилі писати щось складне, може це і не правильно, але життя і так не просте, нащо ускладнювати😅😅 може я і не доросла до чогось серйозного, але в простих рядках я і відчуваю радість😄😄 дуже дякую за Ваш відгук 😊

Відповісти

2021-05-05 08:18:59

1

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2086

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3108