Весняний дощ
Анастасія Заматевська
Люблю весняний дощ – кристально-чистий, прохолодний. Летить із пухкотілих товщ цей пан прозорий і всевладний. Він проникає в землю спраглу, напоює її життям, пробуджує рослину задрімалу, насичує весь світ чуттям! Душа співає і лікує! Крізь шум дощу пташки кричать, вони смаки весни вже чують! З дощем приходить благодать! І вийду під проміння сонця, вдихну повітря - райдуга в мені, і широко відкрию я віконця – віконця радості в моїй душі!
2021-04-27 09:22:05
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анастасія Заматевська
@Блакитноока дякую🥰
Відповісти
2021-04-27 10:34:09
Подобається
➒ ➊ ➊
Позитивно і по-дитячому. Пригадав рядки друга (рус.): ... И в поле подмигнул жучок, / Хороший, мол, ветровичок!
Відповісти
2021-05-05 08:14:39
1
Анастасія Заматевська
@➒ ➊ ➊ не в моєму стилі писати щось складне, може це і не правильно, але життя і так не просте, нащо ускладнювати😅😅 може я і не доросла до чогось серйозного, але в простих рядках я і відчуваю радість😄😄 дуже дякую за Ваш відгук 😊
Відповісти
2021-05-05 08:18:59
1
Інші вірші поета
Про українську мову Ти мені не чужий... Вільна правда Люди між людьми
Інші поети
Hanna Mad
@Hanna_Mad
_.scorpion._
@x_scorpio_x
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1462
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1787