Весняний дощ
Анастасія Заматевська
Люблю весняний дощ – кристально-чистий, прохолодний. Летить із пухкотілих товщ цей пан прозорий і всевладний. Він проникає в землю спраглу, напоює її життям, пробуджує рослину задрімалу, насичує весь світ чуттям! Душа співає і лікує! Крізь шум дощу пташки кричать, вони смаки весни вже чують! З дощем приходить благодать! І вийду під проміння сонця, вдихну повітря - райдуга в мені, і широко відкрию я віконця – віконця радості в моїй душі!
2021-04-27 09:22:05
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анастасія Заматевська
@Блакитноока дякую🥰
Відповісти
2021-04-27 10:34:09
Подобається
➒ ➊ ➊
Позитивно і по-дитячому. Пригадав рядки друга (рус.): ... И в поле подмигнул жучок, / Хороший, мол, ветровичок!
Відповісти
2021-05-05 08:14:39
1
Анастасія Заматевська
@➒ ➊ ➊ не в моєму стилі писати щось складне, може це і не правильно, але життя і так не просте, нащо ускладнювати😅😅 може я і не доросла до чогось серйозного, але в простих рядках я і відчуваю радість😄😄 дуже дякую за Ваш відгук 😊
Відповісти
2021-05-05 08:18:59
1
Інші вірші поета
Випробування Мій світ уяви Люди між людьми Ти, я і ціле місто...
Інші поети
Emily
@Amaliya_
Gray_Raven
@Gray_Raven
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1432
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1077