Єва 10

Сніданок з Едемом

Тебе не можливо позбутися Ти в темряві люстра Настільки сильно світишся. Я з тобою хочу в подорожі, Весь час мов пригода Коли неземна краса поряд Мені так подобається твій погляд Він романтикою окутий, Таку як ти неможливо забути. Проводити вихідні та будні Без жодних табу, Всеодно що подумають люди. Я кохати тебе буду, Кохатись палко, Мов кріпаку дарували свободу У моїх ніздрях пудра, Скільки б не намагався забути Зустрічати тебе у сні, Бо при тямі мені недостатньо Твого тепла, поцілунок останній Я згадую мед на вустах твоїх, Твій шепіт на вуха - помста За те що без дозволу взяв Та ми знаємо що тобі сподобалося Ти сяяла мов люстра Цікаво чи вийде у мене колись тебе позбутися Ти любиш підіймати руку, Я для тебе перкусія Крім ударів ще вкусиш. Я закоханий у твої вуха, Вони вміють слухати Всі твої колишні - кастрати. Я памʼятаю, В мене гарна памʼять Твоє весільне плаття та тонка талія Ти в ньому прекрасна, Пройшло вже років 9 Ця люстра ще не згасла

2023-12-10 17:42:45

1

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Н Ф

Надзвичайно ніжно

Відповісти

2023-12-11 17:16:43

Подобається

Сніданок з Едемом

@Н Ф дякую що проникли у вірш і побачили таке прекрасне слово «ніжно", я ціную це, від чистого серця ще раз дякую❤️

Відповісти

2023-12-14 16:05:21

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4874

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

3773