Мій бог має дивне ім'я
Юлія Богута
...мій бог має дивне ім'я. Але, знаєш, я вірю у нього. Він рятує мене кожен раз, як над містом лунає тривога. Він дає мені змогу поспати і пожити хоч трохи довше. І наврядчи інші боги, так він, це зробити зможуть. Він не має розкішного храму і не просить в свій дім позолоти.  За свічки не відмолить гріхи та й не змиє проступки за воду. І байдужі йому мої сльози, мої рани чи біг в укриття. В його імені тільки три літери. Але кожна рятує життя. Але кожна покрита брудом. Але кожна велика, страшна.  Мого бога створили люди. Мого бога створила війна. Він живе не так довго у світі — молодий, та мені все одно.  В мого бога три літери в імені. Мого бога звуть «ППО».
2022-10-01 16:08:11
18
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Юлія Богута
@Деміра Рейн напевно це єдиний Бог, котрий нічого не просить натомість а просто робить свою справу.
Відповісти
2022-10-01 17:50:59
2
Деміра Рейн
@Юлія Богута і єдиний якого справді можна побачити на свої очі
Відповісти
2022-10-01 18:20:38
Подобається
Юлія Богута
@Деміра Рейн о так.
Відповісти
2022-10-01 18:26:19
1
Інші вірші поета
Сонце у твоїх очах (Song) Самотні кораблі (Song) Три стакани вина Кохати Україну
Інші поети
Koga- Chan
@cute_cat_2411
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4726
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15721