гієни
Цятка за цяткою, накипає гнів, Впивається в серце кров ворогів. Шепчуться, чмихають чортові діти. Один і єдиний ваш вирок - горіти. Цілує сокира шматок за шматком, Єхидні обличчя січе аж бігом, Наповнені люттю очі мої. Спадають, стихають людські рої. За кожною з масок - мерзенні серця. Безстидні, збіднілі, огидні тільця. Мов шльондру тягаєте з рук і до рук Невинність і святість. Для вас пустий звук. Огидливий фарс - ваші гострі ножі. На звалищі бруду не знайдеш душі, Лиш ролі з театру втілять в життя Брехливі, Хто в серці вартує сміття.
2021-05-21 18:17:15
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3462
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2779