📌 Теми, що розглядатимуться:
- особисте життя
- творчість автора
- організація власного часу
- важливість підтримки в житті 
- досвід в ролі журі конкурсу та автора колонок новин

                   ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ 🖇️

— Марко Ріхтер - твій творчий псевдонім. Чи є якась історія створення твого другого імені?

— Це творчий псевдонім. Історії створення немає. Це німецьке ім'я. Мені німецькі імена подобаються, і я думаю, що Марко Ріхтер просто круто звучить.

— Чим ти займаєшся за межами письменницької сфери? Які твої улюблені заняття або хобі, які допомагають розслабитися? 

— Я живу і працюю в Німеччині. Робота називається "Продавець в Електронній комерції ". Поясню: я співробітник німецького бренду одягу, в якого є свій веб-сайт. Я відповідальний за все, що відбувається через цей веб-сайт. Тобто онлайн-сфера: замовлення, маркетинг, онлайн-реклама, аналіз статистики, оптимізація і т.д. Одночасно з цим вчуся в навчальному закладі на ту ж саму спеціальність. Просто отримую теорію, яка мені знадобиться. Із хобі - спорт (ходжу в спортивний зал), письмо. Люблю дивитися фільми, серіали, трішки менше читати книги.

— Зрозуміла. А які книги, фільми чи музика залишаються джерелом твого натхнення?

— Тих, що залишаються, немає. Постійно щось нове. В книжках я останнім часом взагалі розчарувався, бо все раптом набридло. Останню книгу прочитав місяців п'ять тому. Не цікаво. Фільми, що надихають писати, дуже важко виділити. Можливо вплив є, але він підсвідомий) Скажу лише, що люблю таких режисерів, як: Крістофер Нолан, Девід Фінчер, Квентін Тарантіно, Мартін Скорсезе. А пісні теж занадто хаотичні. На якість і стиль моїх ліричних творів дуже сильно повпливав реп. Емінем наприклад. Чи Оксимірон (багато хто вважає його російським виконавцем, але я так не вважаю.)

— Як ти організовуєш свій час? Чи вважаєш ти правильною думкою, що планування та організація власного часу важлива для людини щоб досягати більшого?

— Дисципліна для мене найнагальніша проблема. Я взагалі людина неорганізована. Хоча стараюся якось розділяти справи, ставити пріоритети, але частіше за все чи щось забуваю, чи не встигаю. Постійно через це нервую. Але бути організованим важливо. Дисципліна в суміші з природним талантом дозволяють досягати більшого.

— Всі прагнуть бути ідеальними або хоча б здаватися такими, але, насправді, всі ми люди, а не роботи, тож нічого страшного в цьому немає. 
Які люди або події мали найбільший вплив на твоє формування як особистості?

— Ну знову ж таки, скажу про найяскравіших, хоча, насправді, такого дуже багато, і я, навіть, не здогадуюся про вплив, бо все це підсвідомо. На мою особистість дуже повпливав переїзд до Німеччини. Я живу один з 18 років, я сам повинен вирішувати проблеми, приймати важливі рішення. В той момент я зрозумів, що вже не дитина, бо сам несу за себе відповідальність. З людей назву скандального Ендрю Тейта (блогер та підприємець), у якого зараз багато хейтерів в інтернеті, але завдяки ньому я знайшов сили пітти у спортзал, перейти на здорове харчування і почати активний, оптимістичний спосіб життя.

                        ТВОРЧІСТЬ 📑

— Як ти прийшов до рішення стати письменником? Що або хто тебе підштовхнув до цього і в який момент твого життя це відбулося? Також цікаво дізнатися, як ти прийшов на цю платформу і що тобі тут найбільше подобається?

— В мене не було якогось чіткого рішення: "Все, я стаю письменником". Це просто сталося... Писав з років дванадцяти. Писав, бо полюбив фільми з цікавими сюжетами і подумав, а чому б мені не створити свої власні.. На платформі прийшов у 2020 під час найбільшого локдауну. Тоді написав першу масштабну книгу і шукав читачів в онлайні. Натрапив на Surgebook і залишився там. Приваблював красивий і зручний дизайн, наявність мобільного додатку. Зараз подобається дуже мало. Платформа переживає затяжну кризу, тому я рідко щось публікую.

— Чи знає твоя сім'я про твоє захоплення і чи підтримує вона тебе в цьому? Як гадаєш, наскільки важлива підтримка в ситуаціях, коли людина залучається в творчість?

— Так, сім'я знає. Мати вважає, що я займаюся чимось занадто розумним. Але всі підтримують. Сестра взагалі мій головний фанат і регулярний читач. Думаю підтримка важлива, але це не найважливіше. Я знаю купу відомих письменників, які десятками років писали без підтримки чи оцінки читачів, просто на чистому ентузіазмі. Моя думка: ентузіазм і любов до письма показує чи ти справжній письменник. Якщо без підтримки ти не готовий продовжувати і здаєшся, то ти насправді не любиш писати.

— Я переглянула твої роботи на платформі, і помітила що ти пишеш в доволі різних жанрах, від романів до постапокаліпсису. Із всіх написаних тобою жанрів, який тобі дався найлегше і який найбільше сподобався і хотів би більше попрацювати в ньому? Які літературні жанри ти хотів би спробувати в майбутньому, але ще не мав можливості?

— Хотів би спробувати фентезі (кажу це зараз і сміюся, бо вважаю фентезі дуже зашкварним і поверхневим, але хочу спробувати). Пишу у різних жанрах бо цікаво (купа чужих сюжетів, які мене надихнули). Подобаються насправді в усіх жанрах писати. Я люблю сюжет, а в якому світі той сюжет, мені не цікаво. Сюжет про кохання підлітків також можна зробити захопливим. Про наступний задум не можу сказати, бо не знаю. Подивимось як вийде. Інколи сідаю писати триллер, а виходить підліткова драма. Тому я сам не в курсі :)

— Чи є твори або автори, які здавна тебе надихали? Чи пробував інтегрувати їхні стилі або ідеї у свою власну творчість?

— Так. Чак Поланік - людина дуже цікавого і оригінального стилю письма. Стівен Кінг - король захопливого сюжету. Чарльз Діккенс - майстер створення сумної, холодної атмосфери. Це перші три, що спали на думку

— Чи можеш виділити якусь одну книгу від цих авторів, яка тебе найбільше вразила чи сподобалась своєї унікальністю?

— Чак Поланік - «Колискова». Стівен Кінг - «Долорес Клейборн». Чарльз Діккенс - «Важкі часи».

— Як ти впливаєш на свою аудиторію, і які особисті якості ти намагаєшся втілити у власні твори? Чи є якісь моменти у твоїх творах, які засновані на реальних подіях або людях?

— Я вважаю, що абсолютно всі події в моїх книгах - це маленькі частинки мене і моєї особистості, і всі події мають в собі шматочок правди. Навіть якщо я пишу про щось вигадане, містичне, я описую людей, які можуть подібне переживати і відчувати. Мої сюжети - це рефлексія над РЕАЛЬНИМ світом, іноді з невеликими перебільшеннями задля цікавості. Моя аудиторія мене любить, а мою творчість цінує. Незважаючи на те, що я досить прямолінійний сноб, який може легко когось образити, читачі мене поважають. Тому за це я їм вдячний!

— Які моменти у власній творчості викликали найбільшу гордість? 

— Гордість викликають завершені книги. Неважливо гарні вони чи ні. Той факт, що я щось почав і завершив, мене радує. Плюс деякі вірші (не всі). Наприклад, я дуже скоро закінчую писати збірку віршів, яку писав з початку грудня місяця минулого року. Багато часу пройшло. Я буду пишатись собою коли закінчу роботу.

                 ДОСВІД У ПРОЄКТІ 📰

— Хочу поговорити з тобою про твій досвід роботи в проєкті "SB AWARDS". Ти являєшся журі в третьому конкурсі "Слова на полотні" та автором новин для щомісячних випусків "SB NEWS". Дві досить важливі посади. Як ти зберігаєш баланс між роботою в обох проєктах і часом для власної творчості?

— Хаха. Ніяк. Нема балансу. Зараз просто не пишу (або дуже рідко). Із творчості займаюся поки що тільки проєктом. Думаю цей конкурс закінчиться, і в мене буде невеличка перерва для чогось свого...

— А що б ти порадив, наприклад, читачам щоб уникати дисбалансу працюючи з великим обсягом роботи?

— Бути більш організованим і притримуватись особистої дисципліни. Але все це насправді індивідуально. Мій приклад теж не треба брати, як за типову ситуацію. Окрім платформи я працюю, маю особисте життя з різними проблемами. Тому моя пасивність у творчості пояснюється далеко не лише роботою в проєкті.

— Як ти оцінюєш важливість об'єктивності та емоційності у твоїй роботі в ролі журі? І як підходиш до збалансування критичної оцінки та особистого враження під час оцінювання робіт учасників?

— Зберігати цей баланс завжди складно. Я не вважаю поетів на Surgebook об'єктивно майстрами своєї справи. Тому мої критичні оцінки зазвичай погіршують загальну статистику. З емоційним наповненням все краще. Воно компенсує наявність доволі слабкої техніки. Стараюся бути об'єктивним. В тих місцях, де не можу, вказую, що моя думка суб'єктивна і зумовлена лише власним сприйняттям.

— Які виклики та задачі виникають під час написання новин для SB NEWS? І що для тебе складніше, писати новини чи оцінювати роботи учасників?

— Головні задачі в SB NEWS - це не показувати свою позицію і притримуватися фактів. Пишу дуже повільно, по сто разів аналізуючи кожне слово. Треба також слідкувати за якістю інформації. Ні в якому разі не давати дезінформацію. Переглядаю всі блоги, книги, вірші за весь місяць. Аналізую події. Ділюся посиланнями під своїми тезами. Складно, але цікаво. До цього проєкту нічим подібним не займався. Це звичайно складніше, ніж бути журі.

— Як ти бачиш себе як письменника через 5 років? Чи маєш якісь конкретні цілі, які хочеш досягти? Як саме прагнеш розвиватися як письменник у майбутньому, якщо так? Якщо вийти за межі творчості, маєш інші цілі на життя?

— Багато говорити не буду, бо про свої майбутні плани не розпинаюсь. Хотілося б написати повноцінний роман українською і видати його в паперовому виданні. Цілеспрямовано цим поки не займаюся. Роман у невеличкому відпочинку. Єдиний розвиток у письмі - це регулярне письмо. Кидати це хобі я не збираюся. Плани на життя: закінчити навчання, отримати важливий досвід на фірмі. Можливо переїхати в іншу країну. Про щось конкретно важко казати. Зазначу лиш, що деякі мої рішення бувають спонтанними. (Наприклад переїзд до Європи) Тому, що і коли точно станеться я не знаю.

— Маю останнє запитання для тебе, трішки пофантазувати. Якщо б ти міг стати персонажем книги чи фільму, ким би ти став?

— Став би Коббом. Це головний персонаж фільму "Початок" або англ. Inception від режисера Крістофера Нолана. Кобб подорожує у снах, де змінює реальні події шляхом впливу на підсвідоме. Я вважаю ці подорожі дуже захопливими і відповідальними. Фільм складний для розуміння після першого перегляду, бо там в деталях пояснюються рівні сну і впливу на мозок інших людей. Але просто уявити, що ти можеш влізти в голову іншої людини і, наприклад, вилікувати якусь психологічну проблему прямісінько у неї уві сні. Це геніально..


Кадр із фільму "Початок" - Домінік Кобб (Леонардо Ді Капріо) 


— Цікавий вибір! На цьому наше інтерв'ю підійшло до завершення. Дуже дякую тобі за час та відкритість!

— Ти дуже працьовита, я це поважаю :) Бажаю сил і натхнення!

Інтерв'ю проводила: @dianamay
Автор, який взяв участь: @marco_richter