📌 Теми, що розглядатимуться:
- особисте життя
- творчість (перші кроки, досягнення..)
- обговорення власних робіт автора
- подальші плани та їх втілення

⠀                  ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ  🖇️

— Наскільки я розумію, то Морган Рей - це твій псевдонім. Якщо не секрет, як тебе звати насправді?)

— ХО. Ну Морган для мене це повноцінне ім'я, в якості письменника. Я розмежовую особисте життя та творче. Все ж таки приватність в цьому випадку для мене гіперважлива. Розумієш, Морган - це вже неначе бренд. Тому своє справжнє ім'я я залишу в таємниці.

— Поважаю твою думку) Тож, а як щодо твого місця навчання? Ти зараз десь здобуваєш освіту? Якщо так, це був твій свідомий вибір?

— Цікаве запитання. Насправді, я вже закінчив навчання, і знаходжусь вже в тому віці, коли можу писати дисертації та пробувати себе як науковця. За освітою я соціолог, навчався в Київському Політехнічному Інституті. За освітою не працюю, та використовую свої знання в різних сферах.

З приводу того, чи був це свідомий вибір - я не знаю. Думаю, що я йшов за покликанням, тому що соціальні науки близькі мені. Завжди прагнув, щоб мої знання втілювалися в щось хороше з можливість змінити соціум, або ж простих пересічних людей. До того ж цікаво спостерігати за дослідженнями, та за тим, що тебе оточує.
Але свідомо я завжди хотів бути письменником. Для мене це була не просто мрія, а ціль, яку я прагнув втілити в життя. Це один зі способів доторкнутися до душі інших людей, поділитися часткою себе, та розповісти трішки більше.

— Працювати з людьми це завжди цікавий експіріенс)

— Працювати з людьми - це в першу чергу напевно працювати зі своїми недоліками та страхами.
Ось здається ти знаєш і розумієш, як влаштована людина, як вона має вести себе в тій чи інший ситуації, але постійно дивуєшся, коли розумієш, що ці кордони поведінки насправді настільки примарні, що кожна людина здатна вийти за ці межі, зробити щось неможливе. Як зараз українці. Колись ходили легенди про атлантів - це про кожного українця.

— Наскільки я зрозуміла, надалі ти підеш із здобутими знаннями вдосконалюватися далі сам, з чим я тебе підтримую, бо основна база в тебе вже є)

— Дякую! Але насправді я не знаю що буде далі. Вдосконалюватися потрібно щодня. Це має бути робота не над помилками, а бажання стати кращим. Не прагнути стати ідеальним, а кращим!

— Круто сказав! А тепер давай перейдемо до питань про твій вільний час.
В тебе є якісь цікаві хобі? Хотіла б почути про них детальніше) Думаю багато кому цікаво дізнатися твої уподобання.
Можливо, є люди якими ти неймовірно захоплюєшся і береш з них приклад? 

— Ну, зараз я буду excited.
Знаєш, я помітив, що всі мої хобі переростають в щось більше. Коли я починав писати, то думав, що це буде просто захоплення, а зараз це повноцінна професія. Те саме стосується графічного дизайну. Подкаст - це просто амбіційна ідея, яка створена для того, щоб знайомити читачів з українськими письменниками та підтримувати їх діяльність, в якомусь сенсі це просвітницька діяльність. Захопленням можна назвати те, що інколи я пишу статті за своїм фахом, або поглиблююся в історії та пробую себе в цьому напрямку. Остання моя велика робота це стаття про рабство в США. Відчував, що мені це потрібно, і зробив.

Ким я надихаюся... Це питання на яке я не готовий відповість ось так одразу. Але, якщо подумати, то перше, що спадає на думку - це наші українці. Мужність та відвага не може не захоплювати. Саме це в такі тяжкі миті надихає. Ти сидиш, сумуєш та думаєш, що ти нездара, а потім згадуєш, що ти - українець. І цим все сказано.

— А є якісь думки щоб спробувати себе в іншій сфері, наприклад навчитись гри на якомусь музичному інструменті, або твої варіанти?

— Я б хотів себе спробувати в якості журналіста, але поки що не планую просувати себе в цьому напрямку. Хочу вдосконалити свої навички письменника, а далі вже буде видно. Планування на довгий період життя - це не про мене. Краще бути готовим тут і зараз до будь-якого виклику життя.

— Так, хотіла б поцікавитися твоїм особистим життям.
Якщо не приватна тема для тебе, можливо, зможеш поділитися, чи твоє серце вільне?)

— Моє серце вільне, неначе пташка в небі. Якщо ми говоримо про симпатію, то є люди до яких я відчуваю такі почуття. Самотність - це тінь свідомості) 😄

— Дякую за відповідь. Отже, у дівчат ще є шанси)
І останнє питання по цій темі: чи ти бував закордоном? Розкажи де і при яких обставинах. Якщо ні, то де хотів би побувати?

— За кордоном я був безліч разів. Зазвичай це були літні відпустки, які я не хотів витратити даремно, а з користю та релаксом. З початку епохи ковіду нікуди не літав, але, звичайно, хотілося б подорожувати. І це була б ненька Україна. Хочеться відвідати кожен куточок нашої Батьківщини. Я б хотів відвідати Ісландію, але, на жаль, поки що такої можливості не випало.

З приводу культури мені подобається також Туреччина в цьому плані. По-перше, там неймовірні архітектурні споруди, а по-друге, там котики. А котиків я обожнюю. Також в цьому плані мені подобається Великобританія) Ось ця атмосфера туманного Альбіону дуже резонує зі мною.

— Цікаво) А звідки виникло бажання відвідати Ісландію? Чим вона тебе привабила?) 🇮🇸

— Неймовірною природою. Для мене це основне в будь-якій подорожі. Навіть похід в ліс для мене це щось особливе. Якийсь душевний зв'язок з лісом, повітрям. Своєрідне перезавантаження себе, оновлення.

— Надіюсь, що в тебе випаде купа шансів об'їздити всі улюблені країни)

— Також не це сподіваюсь. Але спочатку хочу відвідати кожен куточок України 🇺🇦

⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ТВОРЧІСТЬ 📑

— Згадай будь ласка, які були твої перші кроки? Наскільки мені відомо, ти розпочинав свій шлях з Wattpad. Розкажи детальніше як ти просувався далі) І чи підтримували тебе твої близькі, друзі?

— Так, я починав свою творчість на Wattpad, але в силу того, що моя творчість не знайшла там свого читача, тому що в той час там панувала ванільна підліткова література, яка зовсім не резонувала з моєю творчість. Я не хочу сказати, що тоді я писав, про щось високе, але все таки аудиторія не була готова до такої літератури. Всі очікували від мене іншого. До того ж, в той час я переживав власне горе, тому моя творчість мала специфічний окрас. Далі я познайомився з платформою Surgebook де й творю по сей день.
Я ніколи не працював над просуванням своєї творчості, особливих зусиль не докладав. Завжди писав та творив те, що було мені близько та співзвучно. Чим більше ти намагаєшся вгодити читачам - тим більше ти втрачаєш себе. Не втратити себе - для мене найвища винагорода.

— Ця платформа тобі дала більше мотивації для роботи, це класно)

— Ця платформа стала моєю домівкою та родиною.
Думаю, що про співпрацю з Рідеро, я розповідати не буду. Довгий час намагаюся розірвати з ними угоду, тому що вони працюють в росії. А там я виходив в друк, ще до початку повномасштабного вторгнення, здається в 20-21 роках) Це поза кадром.

Щодо підтримки.. Коли я почав писати, я не розповідав своїм близьким та друзям про те, чим я займаюся. Письменництво було для мене неначе молитва. Це було щось сакральне та таємне. Згодом, коли я відчув, що час настав, то познайомив своїх знайомих з моєю творчість, а також маму, яка стала моїм читачем. На початку шляху мене підтримувала подруга Юлія, з якого ми зараз знаходимося в непростих відносинах, через події, що відбуваються між нашими країнами. Але фактично, саме вона була моїм першим та найвідданішим читачем. Ось така трішки сумна історія)

Моя бабуся, коли дізналася що я пишу, перше, що запитала: "А ти вже заробляєш на цьому?" - досить довго я тримав на неї образу через її слова, але потім ми дійшли згоди.

— Все-таки варто робити те, що подобається, те що приносить моральне задоволення. Результат себе не змусить чекати)

— В цьому випадку ти абсолютно права. Для мене фінансова складова ніколи не мала особливого значення, адже творчість - це про душевні струни.

— Маю запитання щодо критики. Можливо ти з нею зіштовхувався?
Як реагуєш на гостру критику в свою сторону? Яка твоя позиція в таких ситуаціях?

— Якщо критика має конструктивний характер, то до неї варто прислухатися. Якщо ж навпаки, деструктивний, тоді варто не звертати на неї уваги.
Розумієш, критикувати творчість - це не зовсім правильно. Творчість - це не точна математика, наука. Це відчуття, самопізнання, бажання поділитися досвідом, своєю уявою та думками.
Особисто для мене, критика в будь-якому її прояві не несе нічого цінного. Я не хочу бути досконалим та геніальним. Я просто хочу бути собою, ось і все. З помилками та вадама, як кожна жива людина. Я також маю слабкості, страхи, та падіння у відчай та відчуття своєї бездарності!

— Найкращий критик своєї творчості - це ти сам, я вважаю
*я не особисто про тебе) 😄

— Саме так. Мені здається в цьому випадку ти поцілили в яблучко. Особисто я завжди критикую себе за все, що роблю, але це мене мотивує!

— Йдемо далі: що тобі найбільше подобається у твоїй справі? Три головні пункти.

— 1. Любов до своєї справи.
2. Бажання поділитися частиною себе.
3. Відчуття того, що ти робиш щось не даремно.

— Цікаво дізнатись, яке, на твою думку, найголовніше твоє досягнення у творчості?

— Думаю, що моє головне досягнення попереду! Правда, я думаю, що моя головна книга попереду. Я тільки на початку свого творчого шляху)

— Впевнена, це буде успіх!
Перед тим як я перейду до теми твоїх праць, хотіла б дізнатись як війна вплинула на твій формат робіт для твоєї аудиторії, якій ти адресуєш своє мистецтво?

—  Війна триває вже вісім років, але якщо ми говоримо про повномасштабне вторгнення що сталося 24 лютого, то я можу сказати, що я майже всі ці місяці нічого не писав. Я не хотів ділитися своїм болем, тому що іншим також боляче. Конкретно зараз я переклав книгу "Знайти своїх та заспокоїтися", а далі планую перекласти твори, які залишилися і працювати виключно на україномовний та англомовний ринок. Творчість напевно перестала бути такої м'якою та чуттєвою. Думаю, що можливо в мені щось перегоріло, але обов'язково загориться щось нове та яскраве.

         ОБГОВОРЕННЯ РОБІТ АВТОРА 📝

— Добре, тоді перейдемо до більш цікавої, як на мене, теми про твої роботи. Я встигла ознайомитися з декількома і маю пару питань до кожної з них)
Нещодавно ти випустив Подкаст "Про щось". Я знаю, що в тебе є досвід, ти знімав на соціальні теми. Моє питання до тебе: З якими складнощами ти стикався під час розроблення цього проекту? Розкажи про процес.

— Ну взагалі ідея подкасту саме з авторами Surgebook'а прийшла раптово. Тобто в мене не було чіткого плану з приводу цього. Я відчув, що це щось цікаве та нове на просторах нашої платформи.  Раніше в нас був подкаст, де ми спілкувалися про соціологію, я там навіть проводив цілі лекції!

З приводу самого процесу, то зізнаюся, що це досить складно. Я був змушений ознайомитися зі складними програмами для редагування звуку, до того ж, щоб змонтувати один епізод подкасту, який триває годину, інколи менше, потрібно виділити на це цілий день. І фізично ти втомлюєшся, тому що це клопіткий процес, але мені подобається! Саме зараз ми шукаємо людей, які б могли допомогти з текстовою розшифровкою подкасту та мастерингом аудіодоріжок.  Я отримую від цього задоволення, хоча це займає багато часу. Також, я думаю, що згодом, після закінчення першого сезону подкасту, наступний сезон буде мати тематичний окрас, тому є висока ймовірність, що нашими гостям будуть не тільки автори Surgebook!
Але ці ідеї поки що не дозріли для того, щоб втілювати їх в життя. Поки що основну діяльність ми акцентуємо на авторах цієї платформи, та їх творчості.

— Це дуже круто, що в тебе такі плани на розвиток цього проекту!) Ще хотілося б пригадати твою роботу - збірку поезій за участю інших авторів «Тут мій дім». Як виникла сама ідея створити такий проект? Чи плануєш масштабніше розвивати його?

— З приводу збірки. Мені здається для кожної людини, яка взяла участь в її написанні - це була своєрідна арт-терапія. Поки що я не планую розвивати цей проєкт. Але можливо згодом ми зробимо аудіозбірку, де будемо декламувати цю поезію. Ось така ідея меня подобається!
Я хочу зробити внесок в розвиток нашої літератури та культури. Для мене це є пріоритетним завданням не тільки, як для письменника, а як і громадського діяча.

— Сама ідея мені справді сподобалась, тому надіюсь на її розвиток в подальшому!
Перейдемо ще до однієї твоєї роботи. В одних із твоїх блогів ти писав, що в тебе була співпраця з перекладачами для перекладу твоєї книги «За три дні до». До початку війни, ти, можливо, публікував свої інші відомі роботи рос. мовою? Ти хотів би їх випустити в українській версії?

— До початку повномасштабного вторгнення основна моя діяльність була російською мовою. Дебют української літератури в моїй кар'єрі стався 2018 року. Зараз я працюю над перекладом всіх російськомовних книг на українську мову. А всі наступні книги будуть виходити виключно українською, або англійською. Я б хотів спробувати себе в англомовному ринку, та пробити цю завісу, яка тримає багатьох авторів Сб в таких собі кайданах.

— Питання особисто від мене. Стало відомо, що Surgebook віднині переходить з міжнародного етапу на український. Які твої думки щодо цього?

—Так! Surgebook стає виключно україномовною платформою. 
Особисто мені дуже сумно, що ми перестали бути міжнародною платформою, думаю ми багато чого втратили. Знаєш, це такий собі вистріл в коліно. Я гадаю, що якби просто виключити всіх російський авторів та тих, хто підтримує збройну агресію московії, проблема була б вирішена. А всі іноземні автори мали б змогу і надалі працювати.

— Чесно кажучи, мені це трішки теж збило з пантелику. З одного боку, це дійсно круто що ми зможемо розвивати українську творчість, а з іншого, думаю, що ця платформа на міжнародному рівні могла б взлетіти)

— Тут абсолютно погоджуюсь. Мені здається SURGEBOOK - конкурентоспроможна платформа, яка може підкорити своїм функціоналом, дизайном та зручністю будь-якого автора.

                          ПЛАНИ 🌐

— Є вже якісь ідеї щодо наступних твоїх проектів (можливо навіть за межами платформи)? 
В яких нових для тебе жанрах ти хотів би попрацювати, якщо є таке бажання?

— Як тільки я закінчу переклад книг, які вже написані - візьмусь за написання книги, яка давно вже назріла під назвою «This is our secret paradise». Не зважаючи на прекрасну назву про рай, це буде антиутопія з часткою наукової фантастики .
З цього приводу думаю, що хотів би спробувати себе як автор дитячої літератури, але поки що не дозрів і не доріс до цього прояву себе. В майбутньому можливо попрацюю в цьому напрямку також.

— Цікавий спойлер щодо твоєї майбутньої книги) Хотіла б дізнатися, яка твоя головна мета на цій платформі? Чи є та ціль, до якої ти йдеш тут?

— Мета, в моєму випадку, це місія. Я вже неодноразово наголошував, що моє завдання це надихати, творити. Одночасно і митець, і муза.
На Surgebook я напевно хочу допомогти в розвитку української літератури та популяризувати її. Розповісти людям що варто виходити за межі, пробувати щось нове як і в жанрах, так і в житті.
Ось це бажання жевріло в мені з 2018 року, коли я написав книгу " За три дні до" - і. насправді, дуже шкода, що воно спалахнуло при таких трагічних обставинах.

— Повністю підтримую тебе.
Що ж, хочу щоб ти відповів на доволі цікаве питання, над яким можна пофантазувати. Творчим людям до цього, в принципі, не звикати)

— Давай, цікавенько.

— Якщо б ти міг стати персонажем книги чи фільму, ким би ти став? Обґрунтуй свою думку.

— ХО! Можливо я б став Доріаном Греєм. Або ж Ноа зі своєї книги "Знайти своїх та заспокоїтися". Я знаю, що багато творчих людей уявляють себе героями книг, але в моєму випадку я скоріше герой свого роману під назвою - життя.
Чому я міг би бути Доріаном - та тому що в першу чергу це експеримент. Персонаж, що наділений девіаціями, які суспільство рахують відхилення від норми. А що таке норма? Немає сталої величини, яка б могла визначити її. Тому цей герой морально мені близький. Бути собою - а не здаватися. Напевно в цьому і полягає праця кожної людини над собою, яка не відштовхується від так званої "норми", якої насправді не існує.

— Бути творцем свого життя набагато цікавіше, адже не знаєш що тебе чекає попереду, бо сам приймаєш рішення)

— Так! І інколи ці рішення такі абсурдні та легковажні, але вони твої. Кожна помилка це твій фундамент, сходинка до вершини, яку ти намагаєшся підкорити.

— Твої думки настільки вражаюче правильні! І наостанок, які б поради ти дав авторам, які тільки починають свою мандрівку сфері письменництва? Можливо, до порад дослухаються й не тільки початківці)

— Відчуваю себе зараз олдом на Сб 😄
"Будь собою! Запалюй зірки, прикрашай дійсність! " - це могло б бути ідеальним завершенням нашої розмови. Але побажаю я наступне:
• Ваші помилки - ваша сила! Будьте собою! Ставте перед собою такі цілі, щоб те, чого ви прагнули раніше, здавалося чимось легким. Саме ось ця надціль робить вас витривалим та розкутим, вільним! Успіх приходить до тих, хто до нього готується, тому кожного дня працюйте, не зупиняйтеся! Пишіть те, що відчуваєте ви, а не те, чого від вас очікують, не втратьте себе в цьому трампліні до вершини. І пам'ятайте, що найсильніша ваша зброя - це слово. Тому надихайте!

— Підписуюсь перед кожним словом!)
Що ж, наше інтерв'ю підійшло до кінця. Я неймовірна вдячна тобі за нього! Воно було ще більш насиченішим ніж я могла подумати на початку)

— Дякую! Сьогодні ти мене надихнула!
Коли зустрічаються два митці не може бути не цікаво! Я також тобі неймовірно вдячний, що наше інтерв'ю відбулося. Ця розмова була надзвичайно теплою та надихаючою!

         
Інтерв'ю проводила: @dianamay
Автор, який взяв участь: @Morgan_Ray