📌 Теми, що розглядатимуться:
- особисте життя
- творчість
- перемога в конкурсі "Слова на полотні" від SB Awards

                   ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ 🖇️

— Яке твоє справжнє ім'я? Чому обрала псевдонім саме Ромашка Лікарська? 

— Насправді, довго думала над псевдонімом. Чомусь їх так важко вигадувати) До того, як почала викладати вірші в мережу, розглядала варіант Кориця і ще.. Здається, щось точно було ще, але згадати вже не можу :) Я не розраховувала на те, що Ромашка стане моїм постійним, справжнім другим ім'ям, якщо чесно. Просто спала на думку улюблена квітка, вже коли реєструвалась на платформі. Я абсолютний фанат польових квітів, зокрема, ромашок) Чому Лікарська — точно сказати не можу. Можливо, мені у той момент просто здалося, що звучить гарно) А пізніше почала це сприймати як те, що моя творчість лікує. Мене, в першу чергу. І, дуже сподіваюсь, що моїх читачів також! Тобто особливої історії тут немає)
Справжнє ім'я — Лєна. Єлєна) Не тримаю в секреті, але вважаю, що воно не надто «поетичне».

— Досить оригінально)
Скільки тобі років, якщо це не секрет? :) Де навчаєшся? І що тобі подобається в твоїй справі

— Мені 15. Навчаюсь у звичайній маленькій (сільській) школі, зараз готуюсь до 10 класу.
Мені подобається виливати свої думки на папір (так, у мене насправді є зошит, у який я записую вірші, прикрашаю там все малюнками, сухими квітами, іноді фото). Люблю «гратися» із словами, для мене це особливий ритуал. Мабуть, найважливіше для мене те, що я можу поділитися частинкою себе, створивши при цьому якийсь особистий закритий світ, у який я із задоволенням запрошую читачів. Для мене це певна магія.. Спосіб зануритися в себе. Часто я залишаю у віршах спогади про якісь події, так само як хтось залишає спогади у фото. Це мій маленький Всесвіт, у який я завжди можу повернутись.

— Плануєш вступати до університету? Яку б хотіла обрати спеціальність?

— Так, мрію про професію філолога. Чомусь багато хто вважає це досить дивним вибором, але я почуваюсь добре у світі різних мовних правил та винятків, для мене це цікаво і я готова постійно вчити щось нове :) Ще не впевнена, що буду працювати за професією, але точно хочу освіту філолога! 😄 Вважаю, що правильно говорити, писати — це чудові навички, для мене особисто це вкрай важливо!

— Хочеш вивчати більше українську мову на філології, чи іноземну?

— Українську! Хоча й іноземні мови — також цікаво, все ж українська мені ближче. Мені здається, зараз особливо важливо просувати рідну мову серед співгромадян та доводити її важливість. Англійську вивчаю у школі, відвідую додаткові уроки для себе.

— Я помітила в твоїх блогах, що ти цікавишся грою на гітарі та співом. Хотіла б перетворити таке хобі у щось більше? І чим ще цікавишся в житті?

— Думаю, що згодом гітара та вірші зможуть співпрацювати) Я планую почати озвучувати тексти, думаю, і музика там зайвою не буде. Поки це лише плани, тому не можу розказати все :) Можливо, це перетвориться у справу мого життя, тут також не можна сказати точно. Зараз я просто граю для свого кола, іноді якісь шматочки потрапляють в мережу.
З приводу інших хобі, то я ще в'яжу (спицями і гачком), іноді малюю, колись у моєму житті ще були бісер і вишивка хрестиком)

Зараз працюю над створенням окремого блогу про всі свої хобі. Думаю, має вийти цікаво, бо занять у мене доволі багато і я впевнена, що це ще не кінець! Мені цікаво пробувати щось нове, навіть якщо я і не зможу займатися цим постійно. Але багато речей, яких я навчилась, залишаються зі мною і часто стають у нагоді.

— Цікаво! В тебе є улюблені фільми або книги?

— О, так! Фільми і книги — невід'ємна частина мене! Що більше я читаю чи дивлюсь чогось нового, то більше улюблених з'являється. Зараз, певно, на першому місці у мене «Три товариші» Ремарка. На другому — «451⁰ за Фаренгейтом» Бредбері. Зазвичай мене не приваблюють твори зі шкільної програми, але це, однозначно, винятки) А взагалі, усі прочитані мною книги у певній мірі улюблені, бо я рідко читаю те, що мені не подобається. Ну, або можна сказати, що мені просто подобається все, що я читаю :) Зазвичай, «обов'язкові до прочитання» книги мені радить старший брат і ділиться зі мною своєю бібліотекою. Можливо, тому мені майже ніколи не трапляються нудні книжки 😅
Щодо фільмів — аналогічна ситуація) Але тут улюбленого, мабуть, назвати не зможу. Те, що точно передивлюсь ще не один раз, — «Едвард Руки-ножиці», обожнюю фільми Тіма Бертона.

— Чи є які-небудь місця, події або люди, що мають особливе значення для тебе і впливають на твою творчість та особистість?

— Я часто знаходжу натхнення у буденних речах, що оточують мене кожного дня, так само і з людьми: це можуть бути навіть незнайомі мені перехожі, іноді всередині них вже живе той образ, який згодом з'явиться у якомусь вірші. На мене, як особистість, безперечно, впливає оточення і події, які відбуваються навколо мене. З приводу особливих місць — їх немає. Для мене важливо час від часу змінювати обстановку, відвідувати нові місця і часто навіть не обов'язково задля творчості чи натхнення, змінювати атмосферу корисно для підтримки свого морального стану.

                         ТВОРЧІСТЬ 📝

— Чи правильно я розумію, що на платформі ти не так давно? Скільки часу ти вже тут? І чи подобається тобі платформа, що хотіла б змінити чи додати? Яка твоя мета тут?

— Так, Ромашка Лікарська з'явилась 10 січня цього року. Surgebook — це перша платформа, на якій я почала ділитись своєю творчістю. Точніше, перша пристосована до цього платформа :) За декілька місяців до цієї платформи я викладала вірші в Твітер, але це виявилось зовсім не зручно і я швидко покинула цю ідею)

Мені цілком подобається! Так, можливо, зараз доволі складні часи, на жаль.. Але я впевнена, все налагодиться, будь-які негаразди закінчуються! Я обожнюю цю атмосферу! Багато творчих, цікавих особистостей, багато натхнення і нових знайомств) Я ще тільки починаю заглиблюватись у світ Surgebook і мені часто здається, що я погано слідкую за останніми новинами, але я намагаюся нічого не пропускати!

Мета — знайти свою аудиторію, людей, яким моя творчість буде приносити щось у життя. Я залюбки ділюсь частинкою свого внутрішнього світу і завжди рада, якщо комусь це приносить задоволення та емоції.

А от щодо того, що б я змінила, чи додала... У мене немає ідей, якщо чесно. Думаю, що платформа повноцінна, з своєю атмосферою і чудовими письменниками) Можливо, є якісь моменти, які я в силу свого віку та невеликого досвіду просто не помічаю.

— Взагалі, у письменницькій сфері ти доволі давно? Що спонукало тебе прийти у творчість? Як думаєш, чи це справа всього твого життя?

— Я з дитинства любила складати різні віршики. Спочатку просто римувала якісь слова, а потім це стало чимось трохи більш усвідомленим. У моєї мами в записах можна знайти справжні ✨перли✨ моєї «ранньої творчості» :) Думаю, це передалось мені від тата, він також іноді складає віршики, любить читати і я, можна сказати, росла у цьому! Тому, не знаю, чи можна сказати, що це з народження? Мабуть, ні, але письменництво зі мною скільки я себе пам'ятаю)) Думаю, що навіть якщо це і не справа мого життя, то воно буде зі мною доти, доки я буду жити.

— Цікаво було б переглянути твої самі перші роботи)

— О, я навіть можу зараз сказати, що було найперше, мені досі згадують це ледь не кожного дня 😅

Гном-гном чибайом,
Гноми-гноми чибайоми

Може, я тоді тільки недавно почала говорити :) У будь-якому разі, я цього вже не пам'ятаю, але мамин блокнот зберігає усе! 😄

— Досить кумедно і є що згадати) 
Плануєш публікувати книги на своїй сторінці, можливо в майбутньому хотіла б видавати? Як скоро твоїм читачам очікувати на новинки? Розкажи детальніше якщо є певні плани, якщо можеш)

— Поки що не будую ніяких конкретних планів. Думаю, обов'язково буде збірка віршів, яких я ще не публікувала. Хочу озвучити деякі роботи. Можливо, герої заговорять голосами своїх прототипів, мені здається, це було б щось цікаве! Своїм читачам можу сказати, що від мене можна очікувати чого завгодно :)

А видавати і в цілому просувати свою справу в майбутньому, безперечно, хотіла б і сподіваюсь, що мої мрії втіляться в реальність і зусилля будуть не даремними)

— Дуже сподіваюсь що ти це скоро втілиш! Переважно в яких жанрах себе пробуєш? В яких жанрах ще не писала, але дуже хотілось би?

— Дякую, також сподіваюсь на це! 
О, це складне питання.. Я не намагаюсь підлаштовуватися під конкретні жанри, вся моя творчість тісно пов'язана з моїм настроєм і подіями, які я переживаю у той чи інший період життя. І у віршах це можна чітко прослідкувати. Від початку свого шляху на платформі я писала на соціальні теми, іноді бували пейзажні вірші, а зараз я перейшла на тему кохання (при чому, різних видів: від трагічного, до з більш-менш щасливим кінцем). Тому і про те, що з жанрами станеться далі, мені говорити важко.

— Які твої улюблені моменти під час творчого процесу? Чи є щось, що заряджає енергією та надихає?

— Мені подобається це дивне відчуття створення чогось нового, коли процес іде легко і від душі. Я ніколи не сідаю писати на конкретну тему (і взагалі ніколи не маю якихось конкретних критеріїв до своїх робіт), бо знаю, що це безумовно хибний шлях. Нічого не вийде, якщо робити щось через силу. Тому це неймовірно — відчувати, як у твоїй голові формується рядок за рядком. Ось це, мабуть, моє улюблене!

Надихнути мене може будь-що, останнім часом це здебільшого люди і їхня поведінка: мої друзі, батьки, перехожі на вулиці.

— Чи підтримують твої батьки та близькі друзі тебе в цій сфері зараз?

— Друзі підтримують і читають, батьки знають про мою діяльність, але читати я їм не дозволяю) Поки що мені щось заважає, але думаю, що колись я все-таки захочу з ними поділитися повною мірою, поки що вони не читали жодної роботи, яка є на Surgebook. Можливо, я хочу досягнути певного результату, який вважатиму гідним.

— На твою думку, які особисті якості допомагають у творчості та спілкуванні із власною аудиторією?

— Думаю, кожен з читачів просто знаходить щось своє у моїх віршах. Якісь особисті теми, які там розкриваються близькі їм і тому ми знаходимо спільну мову і розуміємо один одного. Від самого початку це і було моєю метою — знайти аудиторію, яка розуміє мене. При цьому, все органічно, бо ніхто не підлаштовується ні під кого. У цьому є щось особливе!

— Зрозуміла. Як ти уявляєш себе як письменницю через деякий час? Чи є вже певні плани та мрії на майбутнє?

— Думаю, що просто буду продовжувати писати. Ніяких конкретних планів, тим паче, на довгий час, я не будую. Хотілось би через багато років збирати поетичні вечори, бачити своїх читачів і спілкуватись з ними наживо! Це для мене поки що найбільша мета.

             ПЕРЕМОГА В ПРОЄКТІ ⚡

— Ти стала переможницею конкурсу "Слова на полотні", з чим я тебе вітаю! Пройшла цілих 4 етапи, останній з яких виявився несподіванкою для всіх і 3 фіналісти боролися за перше місце. Розкажи про свої перші емоції, коли ти дізналась про свою перемогу? Комусь розповідала про це? Наприклад, близьким друзям? Як вони відреагували?

— О, можу сказати, що це було неочікувано) Бо я вперше брала участь у такому конкурсі і не розраховувала на перемогу, ні на друге, ні на третє місце. Мені просто дуже сподобалась ідея і я захотіла їх підтримати! Я розповіла мамі і другу, вони мене підтримували і в процесі конкурсу, тому дуже зраділи моїй перемозі :)

— Чесно кажучи, я прочитала твої роботи для конкурсу і якщо, читачі слідували за тобою та вболівали, то вони знають, що ти достойно виборола перше місце!
Чи було тобі складно працювати з картинами і перетворювати їх у письмовий витвір? Поезія - це твоя стихія, чи це те, в що ти поринула перший раз?

— Дякую! Я ніколи не заглиблювалась у вивчення різних картин та художників, мої знання у цій сфері обмежуються вивченим на уроках мистецтва у школі) Люблю Ван Гога. Коли у першому етапі була можливість обрати картину, я обрала його «Зоряну ніч». Але було досить легко, чесно кажучи, мене це навіть здивувало. Єдине, що мене трошки лякало — це певні обмеження. У часі, у темі. Але це цікавий досвід! І я рада, що взяла участь.

— Чи порівнювала ти свої роботи з іншими роботами своїх конкурентів? Що думаєш, про роботи інших і чи є, на твою думку, роботи, які оцінювались не високо, але заслуговували на більшу увагу?

— Я не перечитувала роботи всіх учасників, скажу чесно. Але були роботи, які мене зачепили і я відкрила для себе нових письменників) З творчістю Антона, наприклад, я була знайома вже давно. З приводу робіт інших учасників можу сказати, що вони всі по-своєму оригінальні, з власним впізнаваним стилем у більшості. Буду відвертою і скажу, що не всі роботи були мені до душі) Це нормально і не означає, що з ними щось не так, просто у мене є та поезія, якій я надаю перевагу, і та, яка мені не до смаку. Думаю, у всіх так. Але оцінки журі були, на мою думку, об'єктивні. Я не слідкувала за тією ситуацією, що склалася з дискваліфікацією Квілої Безодні, тому не можу об'єктивно про щось судити. Можу сказати одне: до конструктивної критики варто прислухатися, до всього іншого — просто спокійно ставитися, бо це всього лише чиясь думка з приводу твоєї роботи, і брати її до уваги, чи ні — твій вибір.

— Які твої думки щодо питання важливості дискваліфікації учасників за публічне приниження авторів довкола конкурсу? Навіть якщо ти не спостерігала конкретний конфлікт, це питання може бути важливим для тебе як автора та учасника подібних заходів.

— Думаю, що це важливо, бо ніхто не має права принижувати когось, тим паче, публічно. Це варте покарання і дискваліфікації, без перебільшень.

— Як думаєш, чого не вистачало твоїм конкурентам щоб здобути перемогу? 

— Я помітила, що найбільше проблем виникало з ритмом та саме вживанням слів, також іноді бачення авторів різнилось з темою. Але судити про це об'єктивно мені складно. На кожному етапі були свої складнощі та особливості.

— Як, взагалі, твоя перемога вплинула на твою впевненість у своїх письменницьких здібностях? Чи є вона джерелом натхнення для майбутніх творчих робіт?

— Так, безперечно, це надає мені впевненості! Я знайшла нових читачів, я спробувала свої сили у чомусь новому — це дуже важливо для подальшого розвитку моєї творчості, поштовх для початку чогось нового!

— Із всіх 4 етапів, який найбільше тобі сподобався? Чи є поезія, написана для конкурсу, яку ти б хотіла виділити і розповісти щось про неї?

— Мабуть, другий етап став найскладнішим і найцікавішим для мене. Розкрити негативні риси в поезії дійсно дуже складно, особливо тоді, коли картина подобається і ти не бачиш жодних «недоліків», за які б можна було зачепитись) Але виділити мені хотілось би Зоряну Ніч, бо тут рядки складались дуже просто і органічно, я дійсно відчула себе митцем і пережила його емоції та враження, побачила небо його очима.

— Чи хотіла б долучитися у майбутньому до подібних конкурсів? І якщо б можна було б обрати тематику конкурсу, яку б ти обрала?

— Так, звісно! Мені дуже сподобалося бути учасницею цього конкурсу, це змусило мій мозок працювати по-іншому.

Тематика конкурсу... Обрала б щось пов'язане з фільмами. Щоб можна було розкрити героїв через поезію з іншого боку, розповісти про них більше, ніж може вмістити фільм. Прожити їхні життя і зрозуміти їх не як глядач, а як поет.

— Маю питання щоб трішки розслабитися і пофантазувати: Якщо б ти могли мандрувати у часі, куди б ти відправилась?

— Часто мрію про таке! Мабуть, відправилась би у далеке майбутнє, далеке настільки, що я не зможу його побачити у реальному житті. Мене хвилює те, яким буде людство і світ в цілому через багато тисяч років, до чого призведе постійний розвиток і як все буде насправді. Але навряд чи я зможу прожити зайву тисячу років, щоб це побачити, тому я б хотіла мандрувати у часі 😄

— І наостанок: які поради ти дала б авторам, які починають свою мандрівку в сфері письменництва?

— Одна єдина порада: просто будьте собою. Це найбанальніша річ, яку я могла сказати, але вона працює, я перевірила) Достатньо вірити в свої сили і ніколи не сумніватися у тому, що робиш, аудиторія обов'язково знайдеться, і, повірте, це будуть читачі, які дійсно вас розуміють і яких дійсно розумієте ви. 

— Дякую величезне за інтерв'ю! Неймовірно рада, що змогла з тобою поспілкуватися і маю змогу поділитися з цим з іншими читачами!

— І тобі дякую, навзаєм! Це моє перше інтерв'ю і воно пройшло чудово 😄


Інтерв'ю проводила: @dianamay
Автор, який взяв участь: @chamomi_le