Розділ перший. Що далі?
Розділ другий. Кам'яні джунглі
Розділ третій. Пригоди у метро
Розділ четвертий. Аметистовий сад
Розділ п'ятий. Топазове серце
Розділ шостий. Шлях до щастя
Розділ сьомий. Батько та Бен
Розділ восьмий. Кілер
Розділ Дев’ятий. Новий день
Розділ десятий. Затишок в душі
Розділ одинадцятий. Ідея
Розділ дванадцятий. Смерть
Розділ одинадцятий. Ідея

Настав ранок, а Бен з Рубі ще досі сплять. Пройшла година поки вони встали. Першим встав Бен він був втомлений, бо вчора йому пройшлося викидати сміття яке зібрала Рубі на даху. Після нього встала Рубі вона також була втомлена, але не як Бен. Рубі встала зі ліжка поки Бен ще лежав й відпочивав.

Коли вона піднялася на дах то замітила що її лаванда яку вона посадила вже проросла. Тоді вона пішла дивитися чи вся лаванда проросла та як вона себе почуває. А коли вона завершила огляд пішла з гарним настроєм подивитися чи Бен встав.

Та коли вона зайшла в кімнату то Бена вже не було тоді вона пішла на кухню й тоді вже вона побачила що Бен вже готує їм сніданок.

Рубі: Добрий ранок!

Бен: Добрий ранок. Ти сьогодні в гарному настрої може щось сталося? - мовив Бен поки нарізав кропиву.

Рубі: О так! Ти не повіриш, але моя лаванда проросла! - Рубі підійшла ближче до Бена й глянула що він готує. - Бен, а що ти готуєш?

Бен: Ну... зараз я нарізаю кропиву но спочатку я її промив потім поріжу яблука на шматочки й вкінці з цього зроблю смузі. Смачно звучить правда?

Рубі: Це жарт? - з не дуже веселою посмішкою сказала Рубі. - Звісно я просила поміняти нам раціон, але не такій.

Бен: Ти ще не пробувала. Має вийти смачно так іще корисно. Ліпше поріж яблука на маленькі шматочки.

Рубі підійшла до кухонної тумбочки й взяла в неї ніж. Після цього вона взяла кухонну дошку та яблука які лежали на столі. Яблука були соковиті та солодкі начебто вони з Едему. Коли Рубі порізала пів миски яблук на кубики то відала їх Бену. Бен кинув кропиву та яблука у ступку й налив трохи води з відра після цього почав товкачкою перетирати дану суміш. В кінцевому результаті вийшла смузі з яблук й кропиви. Бен перелив смузі у два стакани й почалася дегустація нового сніданку.

Першим попробував смузі Бен і йому сподобалося.

Бен: Це... смачно дуже дивно я думав воно буде більш огидним - він зробив ще один ковтком. Після цього Рубі наважилася спробувати зелену жижу.

Рубі: Бен, - з огидою мовила вона. - Це жах... більше ніколи не роби такі експерименти ти зрозумів мене?

Бен: Могла б сказати дякую. - з обуренням мовив він. - Я збирав кропиву, а це знаєш не легко так іще знайшов такі смачні яблука. Ти колись такі бачила? Особисто я ні!

Рубі: Ну гаразд... дуже тобі вдячна мій мосьпане. - сказала вона зарозумілим тоном.

Бен: Ой... - обличчя Бена змінилося з обуреного до серйозного. - Рубі нам треба поговорити.

Була довга пауза поки Рубі не запитала.

Рубі: І про що ти хочеш поговорити? - Бен мовчав. - Ти скажеш щось чи ми так будемо до вечора чекати поки ти щось мовиш га?

Бен: Я дещо обдумував одну дуже цікаву ідею. Хочеш про неї почути?

Рубі: Бен якщо ти зараз мені не скажеш, то твоя зелена потвора полетить тобі прямо тобі на обличчя. - вона підготувала стакан зі смузі до кидка.

Бен: Як ти ставишся до революцій?

Рубі: На що ти натякаєш га? Невже... Бен це жахливо.

Бен вже допив своє смузі й встав з пустим стаканом, щоб його положити у раковину.

Бен: Я дізнався багато про Томаса й вважаю що його треба звернуть з влади.

Рубі: Як ти не розумієш... будуть багато втрат. Проллється невинна кров!

Рубі встала зі столу залишивши стакан зі смузі й вибігла з кухні. Вона прибігла у свій маленький сад та присіла біля своєї лаванди.

© Dima Mironuk,
книга «Сам на одинці».
Розділ дванадцятий. Смерть
Коментарі