Неон
Антон Шаталов
Нині тебе горне зовсім інший, І мені то, мабуть так собі глядіть: Я для нього найпростіша миша, А для тебе, скарбе вічний мій, Моє море хвилі свої стише, Вітер буйний віявши мине. Чом на дно спускаюся я глибше? Чом в мені любов іще живе? Я радію, так, гиржу як коні, Мов табун, що мчиться по ниві. Я стужусь в червоному неоні, Мабуть не щаститеме мені.
2023-08-01 19:07:24
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Ніжно, чуттєво
Відповісти
2023-08-02 07:12:25
Подобається
Інші вірші поета
А какая разніца? Як тебе не любити, Дирдине мій Громовиця У найжаркішу серпеневу мить
Інші поети
Angel Angel
@arayhel
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8717
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567