Неон

Антон Шаталов

Нині тебе горне зовсім інший, І мені то, мабуть так собі глядіть: Я для нього найпростіша миша, А для тебе, скарбе вічний мій, Моє море хвилі свої стише, Вітер буйний віявши мине. Чом на дно спускаюся я глибше? Чом в мені любов іще живе? Я радію, так, гиржу як коні, Мов табун, що мчиться по ниві. Я стужусь в червоному неоні, Мабуть не щаститеме мені.

2023-08-01 19:07:24

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Н Ф

Ніжно, чуттєво

Відповісти

2023-08-02 07:12:25

Подобається

Інші вірші поета

Гуманістика І здимілася мить Повстання - Rebellionis Я не піду

Інші поети

Інга

@troubled_soul

hawaii_palmafa

@hawaii_palmafa

Veronika Gold

@Goldenbum

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

2654

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1813