Журавлинова ніжність

Антон Шаталов

Журавлинова ніжність літає у хвилях Дніпра, Терпне серце, душа завмира, навмання рознароджує день свої миті осіннього світла, Ніч чорнична затьмарює їх, де поділося літо? Як прийняти до розуму гадку про чорну невічність? Я не хочу губити свою журавлинову ніжність!

2023-10-07 19:51:11

Інші вірші поета

Mon Horreur Ідеал І світло й темрява... Пташка

Інші поети

Dreams

@Chevalpinou_

Amareto

@Amareto

Ятсанія

@vestalka

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10258

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1984