Хто ти
Темрява мене любить,
А світло вже не приймає,
Це можливо мене згубить,
Та жалю немає.
Завжди вперед і насолоджуюсь життям,
Так солодко упиваюсь забуттям
І не жити як всі а робити що хочеться,
Щастя й любов віднині не зурочаться.
Запалюю палички ароматичні
І відкриваю широко свідомість,
Зникають питання одвічні,
Плавно думи перетікають в мінорність,
А в голові одне «що ми вічні».
Залишається головне-пізнати себе,
Багато залежить від того хто я є,
Ну ж бо скажи мені блукаєш ти де,
Тіло й душа-наче все не моє,
А все що може статися-неважливо,
Коли живеш тут і зараз:в моменті все не замінимо.
Хто ти і хто я-нас єднає Творець,
Його знають всі-кожен живий і всякий мрець,
Усе життя можна шукати себе й не знайти,
Головне мир і любов Божу в собі віднайти!
Коментарі