Нема
Де ті що ласкають душу,
Напувають виводячи на сушу,
Я глянула а їх нема
Та це не біда,
Я не самотня адже поруч ненависна орда.
Не їх провина що поруч не є,
Так влаштовано вже і сльозинку Бог не проллє.
Лиш одиниці вибраних які далеко,
На все «воля Божа»- в пекло,
Коли рідних улюблених нема,
То й за життя непотрібна боротьба.
Коментарі