Мартинонька
Зростала нині трава,
Коли ти в моє життя прийшла,
Ніби нізвідки через ворота прошмигнула
І до мене ласкаво прилинула.
Величава і граційна - моя королева,
Її приходу воспівали дерева
І сонцем поцілована на лобі,
Вона дивилася всередину душі.
Ми ідеально одна одну розуміли,
Наповнювали наші серця Любов’ю і змінили,
Більше не уявляли себе окремо
І лиш одна від одної добра ждемо.
Ніхто на заваді тепер нам не стане,
Бо разом сила і перемога,
Ми віднайшли пристанище у Бога.
Коментарі