Парадайз
Живий сад, в якого повно справ Зліва небосхил в океан - водоспад "Це Емпірей" - сказав мені Сократ А я й не вірив що потрапив в рай Чому день? Навіть коли вечір день! Тут систематично грає один патерн Шаблон ідей, а по центрі карти вежа Вона вилікувала хронічний нежить Хронічний нежить всіх переживань Затонув в воді суцільного океану Я не зрозумів, не зрозумів що і як Це схоже на гротеск простого саду Можливо філософ з мене нікудишній Та стільки думок налягає у цій тиші Хто я? Що я? Куди я йду по світу? Дзюрчання води не дає в часі тліти Я звичайно не поет - любитель слова Але як вдома, тут віє приємна свобода Що дає насолоду писати про воду, і І той сад що будує Розу вітрів
2022-11-01 13:12:59
11
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
erorka
@Domina Mortem Це був мій експеримент, я старався хаотично римувати, але щоб це й звучало. Дякую за оцінку
Відповісти
2022-11-01 20:12:41
1
Domina Mortem
@erorka як людина, що років тисячу не експериментувала, знімаю шляпу))
Відповісти
2022-11-01 20:34:17
1
erorka
@Domina Mortem Я сам не часто йду у різнобічні шляхи, але іноді творчість починає здаватися буденною, і щоб не втратити кайф від неї та не зробити її сірою в своїх очах, створюються такі експерименти)
Відповісти
2022-11-01 20:58:37
1
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2614
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4841