ЛЦ "Натхнення"
erorka
Навіть коли за горизонтом тліє небо Повертатися до тебе не маю потреби Тут квіти з чарівної пісні живуть біля озер Що втікають в моря поміж тих цистерн Які втікають в світовий океан натхнення В якому здається, душевна моя сієста По правді не знаю коли туди дістанусь До центру "Натхнення" піднімається пульс Я серед квітів, на початку історії став Ці троянди, ці квіти мрії в моїх устах Вони колять зсередини, щоб написав Про відчайдушний секрет водних корал І вже пізно повертатися в старі часи Та й водяний Емпірей на моєму шляху Зупинитись не дасть, відмовитись теж На зустріч я йду до океанської вежі
2022-10-25 11:59:34
12
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
Гарний вірш ✨👏✨
Відповісти
2022-10-25 12:01:12
1
erorka
@просто веселка дякую
Відповісти
2022-10-25 12:02:02
1
erorka
Вдячний за оцінку
Відповісти
2022-10-25 12:32:07
Подобається
Інші вірші поета
Excuse me a dose of pain Ранок (Рефлексія ІV) Рима-платівка Судна ніч розуму людського
Інші поети
Nala
@anuton
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2760
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5263