ЛЦ "Натхнення"
erorka
Навіть коли за горизонтом тліє небо Повертатися до тебе не маю потреби Тут квіти з чарівної пісні живуть біля озер Що втікають в моря поміж тих цистерн Які втікають в світовий океан натхнення В якому здається, душевна моя сієста По правді не знаю коли туди дістанусь До центру "Натхнення" піднімається пульс Я серед квітів, на початку історії став Ці троянди, ці квіти мрії в моїх устах Вони колять зсередини, щоб написав Про відчайдушний секрет водних корал І вже пізно повертатися в старі часи Та й водяний Емпірей на моєму шляху Зупинитись не дасть, відмовитись теж На зустріч я йду до океанської вежі
2022-10-25 11:59:34
12
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
Гарний вірш ✨👏✨
Відповісти
2022-10-25 12:01:12
1
erorka
@просто веселка дякую
Відповісти
2022-10-25 12:02:02
1
erorka
Вдячний за оцінку
Відповісти
2022-10-25 12:32:07
Подобається
Інші вірші поета
Ілюзія життя В ім'я темряви Чуже небо Шлях скорботи
Інші поети
John Sarah
@Watiri
Maggy
@weirdbutmagical
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8032
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1242