фотоапарат
Меліса
фокус. фокус розмитий. дихати треба, а, може, і вийти. спазм передує черговому відчаю суті, де душа прикута. схопіть все навпомацки відірвіть, клишоногі тварюки! я закоркована, а хотілося б вилити гнійної сполуки... забирайте двигуни, вони давно поржавіли, це внутрішнє стало доношенням старших, опустілих границь. бийте, і такі вже бита, неважливо скільки, наважливо ким. розмиті кадри виходять вміло, а спогади тліють пустим... весна створює, оживає, підтасовує кращими виростами, а я не рухаюсь, доста отрути, лячно, що виллється темна вість... весна 2021 року.
2021-05-01 20:17:54
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Betsy Darson
💛
Відповісти
2021-05-02 08:34:55
1
Блакитноока
Дуже гарно!
Відповісти
2021-05-03 17:54:30
1
Інші вірші поета
у сонця дотик/прикосновение коли я йду до тебе
Інші поети
Rogachova
@Rogachova
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3790
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
4002