шукачі
ми втрачані ще в нашій юності — мерці на полотнах колючої зелені, деревій в руках з казкової лютості в наших спогадах перемелений. тут кожен писав власний розділ, всі так хотіли отримати фінали, але за папір йшов перерозподіл — знак розділу коштував прогалин. кремезна постать пензля да вінчі занурить у схованки релігійні: що бездарні написи в притчах, а факти придумано не докорінні. закритий мефістофельский регіт вкраде для душі вранішнє світло і не врятує в полі буряний¹ скрегіт, що плекався в бур’яні із повітря. забудемось серед гомону міста і житемо в масках бенефіціарів², остання сповідь була б урочиста, та мені бути весь час другим замало... буряний¹ — бурхливий, бурний, неспокійний, тривожний. бенефіціар² — особа, що отримує прибуток від своєї власності, яку надано в користування іншим особам.
2021-01-10 15:50:48
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Betsy Darson
Очень очень красиво написано, я почувствовала и.. Нет слов, прям под настроение ✨
Відповісти
2021-01-10 18:07:26
1
Меліса
@Betsy Darson спасибо. рада, что ты вернулась. мне даже стоит тебе признать, что не хватало как-то.
Відповісти
2021-01-10 18:11:03
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1523
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12371