шукачі

Меліса

ми втрачані ще в нашій юності — мерці на полотнах колючої зелені, деревій в руках з казкової лютості в наших спогадах перемелений. тут кожен писав власний розділ, всі так хотіли отримати фінали, але за папір йшов перерозподіл — знак розділу коштував прогалин. кремезна постать пензля да вінчі занурить у схованки релігійні: що бездарні написи в притчах, а факти придумано не докорінні. закритий мефістофельский регіт вкраде для душі вранішнє світло і не врятує в полі буряний¹ скрегіт, що плекався в бур’яні із повітря. забудемось серед гомону міста і житемо в масках бенефіціарів², остання сповідь була б урочиста, та мені бути весь час другим замало... буряний¹ — бурхливий, бурний, неспокійний, тривожний. бенефіціар² — особа, що отримує прибуток від своєї власності, яку надано в користування іншим особам.

2021-01-10 15:50:48

8

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Betsy Darson

Очень очень красиво написано, я почувствовала и.. Нет слов, прям под настроение ✨

Відповісти

2021-01-10 18:07:26

1

Меліса

@Betsy Darson спасибо. рада, что ты вернулась. мне даже стоит тебе признать, что не хватало как-то.

Відповісти

2021-01-10 18:11:03

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12025

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

79

19

3273