Осінній настрій
Лео Лея
Такі різні й такі особливі два листки, що упали із клена. Ще недавно, обоє щасливі, дарували нам літо зелене. Не змінилось нічого, лиш барви увібрали у себе багряні. Ти не думай: не було намарним їх життя, зупинившись в тумані. Вони весело з вітром співали, нам даруючи лагідну тишу, Від проміння і спраги ховали те, що я лиш для себе залишу. Такі різні й такі неповторні два листки, що лягають під ноги. Їхній шелест - акорди сонорні - зазвучить нам обабіч дороги.
2021-10-20 15:36:08
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
@Svsrch Дякую))
Відповісти
2021-10-20 17:23:00
1
Інші вірші поета
Так хочеться... Монохром дня і ночі Повня Щаслива тепер
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4255
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5169