Так легко...
Поміж терцій, секунд, кварт і квінт, мовчазних октав Заховалося серце, що сонцем ще шаленіло. Десь нічний вітерець проспіває під запах трав, Пролетить над Великим Степом і вп'ється в тіло. Танець грому і блискавки спалахом вкриє вмить Ковилу, чорноби'ль, чебрецю острівці далекі. За невиконаними бажаннями не болить Ні душа, ні серце. Зовсім. І тепер так легко... Переспіви дощу тихим бубном тривожать кров. Перешкоди всі зникли, тепер лише легкість в тілі. Піднімаюся в небо і падаю: знов і знов... Прокидаюся птахою десь у зеленім гіллі...
2021-09-05 06:35:48
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Красивые сравнения, да и всё стихотворение мне навеяло лёгкость полёта 🌹
Відповісти
2021-09-05 07:19:37
1
Лео Лея
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Дякую, саме так і хотілося)
Відповісти
2021-09-05 10:41:43
1
Лео Лея
Дякую, приємно, що сподобалось)
Відповісти
2021-09-05 10:42:14
1
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2948
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2540