Так легко...
Лео Лея
Поміж терцій, секунд, кварт і квінт, мовчазних октав Заховалося серце, що сонцем ще шаленіло. Десь нічний вітерець проспіває під запах трав, Пролетить над Великим Степом і вп'ється в тіло. Танець грому і блискавки спалахом вкриє вмить Ковилу, чорноби'ль, чебрецю острівці далекі. За невиконаними бажаннями не болить Ні душа, ні серце. Зовсім. І тепер так легко... Переспіви дощу тихим бубном тривожать кров. Перешкоди всі зникли, тепер лише легкість в тілі. Піднімаюся в небо і падаю: знов і знов... Прокидаюся птахою десь у зеленім гіллі...
2021-09-05 06:35:48
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Красивые сравнения, да и всё стихотворение мне навеяло лёгкость полёта 🌹
Відповісти
2021-09-05 07:19:37
1
Лео Лея
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Дякую, саме так і хотілося)
Відповісти
2021-09-05 10:41:43
1
Лео Лея
Дякую, приємно, що сподобалось)
Відповісти
2021-09-05 10:42:14
1
Інші вірші поета
Затихло все... Осінь "На відмову"... І оживають знову...
Інші поети
GannMorgana
@GannMorgana
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4009
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2748