Так легко...
Поміж терцій, секунд, кварт і квінт, мовчазних октав Заховалося серце, що сонцем ще шаленіло. Десь нічний вітерець проспіває під запах трав, Пролетить над Великим Степом і вп'ється в тіло. Танець грому і блискавки спалахом вкриє вмить Ковилу, чорноби'ль, чебрецю острівці далекі. За невиконаними бажаннями не болить Ні душа, ні серце. Зовсім. І тепер так легко... Переспіви дощу тихим бубном тривожать кров. Перешкоди всі зникли, тепер лише легкість в тілі. Піднімаюся в небо і падаю: знов і знов... Прокидаюся птахою десь у зеленім гіллі...
2021-09-05 06:35:48
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Красивые сравнения, да и всё стихотворение мне навеяло лёгкость полёта 🌹
Відповісти
2021-09-05 07:19:37
1
Лео Лея
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Дякую, саме так і хотілося)
Відповісти
2021-09-05 10:41:43
1
Лео Лея
Дякую, приємно, що сподобалось)
Відповісти
2021-09-05 10:42:14
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5641
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3569