Блог користувача
Кого читати?
Коли поринаєш у спогади, і знаходиш серед них частку тепла
Особисте, Думки вголос
Цей тиждень я сиджу удома. Мама хлопчика і сам хлопчик, для якого я працюю нянею, захворіли ковідом, тож у мене вимушена відпустка. У мої вікна спозаранку заглядало сонце, зі сталевих відлив на мокрий асфальт повільно скрапав розталий сніг, а на вулиці вітер розгойдував хмари, наче хотів розчистити шлях для приходу весни, ще не скорого, проте так жаданого. Ця атмосфера очікуваного тепла, викликал...
Читати далі
Читати далі
Я не навиджу припускатися помилок
Думки вголос, Особисте
Я НЕНАВИДЖУ ПРИПУСКАТИСЯ ПОМИЛОК.
Здебільшого через суворе покарання за їх скоєння у дитячі та юнацькі роки.
Строгий голос материних зауважень, а й згодом усіх інших авторитетних "ртів", не згасає ще й досі, зачаївся, вичікуючи слушної нагоди, щоб випустити свої гострі кпини.
Було ненароком зіб'ю зі столу скляний стакан із водою, він собі розіб'ється на друзки, що розлетяться по усіх закутках...
Читати далі
Читати далі
Показати всі коментарі
(9)
@Лідія Юртаєва Впораєшся, Лідіє, слід лише спробувати 😉
Мене також дратують люди, які вважають себе неспроможними для помилок, вони постійно повторюють, що просто слідкують правилам, все роблять правильно, і будь-який вибір, котрий зроблять, він також правльний. А ти, як невдаха коло них. Але насправді мені дуже шкода таких людей. А ще більше шкода, коли у таких дітей народжуються діти, котрі повинні слідувати їх ідеальним правилам.
Тому я підтримую твою точку зору нарахунок суб'єктів, котрі вважають, що не помиляються.
Ох, стосовно банально-дієслівних рим, і людей, котрі вважають себе поетами з великої літери, якщо вміють римувати: любов-знов, очі-ночі, хмари-чари, і т.д.. Розумію! Бо неодноразово зустрічала таких.
Тому сама ж, коли вже й пишу римований вірш, то розумію, що краще витратити час на пошук якісних хороших небанальних рим, ніж писати абищо заради того, щоб просто заявити про себе.
@Олег Шемчук (ОЛШ) Дякую тобі за слова підтримки!😊
Я задумаюсь над спробами, можливо колись, щось із моєї писменницької нивочки, та й проросте)
Діалог пари, що мріють про майбутнє
Думки вголос
—Ми придбаємо невеличкий будинок!
—Але обов'язково з просторим горищем, яке ми облаштуємо у дусі таємничої кімнатки, щоб влаштовувати собі незабутні маленькі пригоди, особливо у дні, коли геть не до вуличних вилазок, чи то під час безугавних дощів, чи то під час затяжної недуги..
—Чи то під час ледачих нехотінь...
—Розмістимо там ліжко. Раптом від захопливих відкриттів ми втратимо лік часу, і нез...
Читати далі
Читати далі
@Олег Шемчук (ОЛШ) дякую)
Коли враз припорошило
Думки вголос
#Дорослість
Вчора цілий день накрапав дощ. Проте ніч була сухою. Морозяним сонячним ранком лише подекуди рясніли невеликі калюжі, що встигли покритись тонким шаром льоду. І як тільки стемніло, хмари струшували із своїх пухнастих голів сріблясті дрібні сніжинки. Недовго. За дві з лишнім години землю злегка припорошило. Але достатньо для того, щоб вразити зір чарівною білизною. Ми із сестрою виріши...
Читати далі
Читати далі
4
72
Думки вголос
#Те_що_за_вікном
Споглядаю як за вікном, моя уява малює полотно. Густий туман сідає на землю, вкриваючи усе своєю непроглядністю, просочується скрізь спустошені сухогілля дерев, зливається з тоненьким покривом снігу, і враз, серед парку нізвідки вз'ялося біле море.
Повільною ходою з нього витікають розмиті образи-неведимки, створюючи океан загублених примарних постатей. Витають одне поміж...
Читати далі
Читати далі
1
85
Краще за добу
