І ми пішли загоном на демонів. І отримали перемогу у цій битві.
Але незабаром за цей виграш нас з батьком викрали демони, щоб помститися Реманаусу за те що перебив багатьох демонів у цій битві. Хоч ми пручалися але все одно нас здолали і повели до себе- в лігво катувати, а потім вбити.
-А ця дівка ще й орден наш вкрала сучка-каже чортяка.
-Він вам не належав-кажу я.
-Ей, заткни їй рот кляпом, бо надто вже балакуча-каже чорт бісові.
І вони нас з батьком поволокли і закрили в морозильній камері. Батька ізбили до безчуства. Мені також губу розкатали, синці були по всьому тілі.
-Батьку, ти живий?-трясу його, щоб переконатися що він живий.
-Ді, все добре. Ми виберемося звідси-каже стогнучи батько.
Нас не годували і ми були виснажені. Але одного разу в демона впав ключ, підлогою підкотився до щілі дверей і я його взяла. Відімкнула двері і ми тримаючись один за одного пішли. Потрохи просуваючись удачею ми просунулись крізь усі повороти лабіринту непоміченими. І за ворота прошмигнули вдало. Самі здивувалися. А де ж стража? А вони спали в той час.
-Зоря, старина, ти прийшов по нас-радісно каже батько.
-Так, я всіх усипив. Поспішим же, щоб вони коли вони прокинуться, не наздогнали нас.
-Дякуємо з донькою тобі за допомогу. Але як ти взнав ,що нас викрали?!
-Дуже просто. Ваше зникнення помітив твій батько і сказав, що відчув серцем-щось сталося з його сином і внучкою. І от я, провівши невелике розслідування опинився тут, як натрапив на ваш слід, одразу розробив план вашого порятунку і прийшов на допомогу.
Коли ми вернулися додому, то зігрилися і поїли. Батько залишився у мене на тиждень, поки не окреп і тільки тоді я відпустила його на дачу до його дружини. Сама я зайнялася ремонтом у квартирі, бо все уже старе і потребувало заміни. Батько приходив у гості, я смачно кормила його і він навіть залишався на ніч, коли вже було пізно їхати на дачу.