Іду до батька і бачу батько з кимось й потискає йому руку. Я підходжу до нього і питаю: «Ти не зайнятий?» Він: « Ні, познайомся. Це мій батько». Батько Ромео: «Ромео мені про тебе розказував. Можеш кликати мене дядько Реманаус». Потім дядько Реманаус пішов і ми з батько залишилися самі.
-Для мене честь познайомитися з твоїм татом. Дякую що познайомив нас.
-Нема за що, я просто хотів щоб ти знала свою родину.
-І твоя сестра мені тітка.
-Добре, так і повинно бути. Ді, ти вже доросла і я радий що ти не цураєшся свого покликання. Так тримати, іди впевнено до своєї мети і знай що я завжди поруч і завжди підтримаю. Ти тільки не сходь зі стежки добра і я тоді обов’язково тобою пишатимуся. Ти моя дочка, спадкоємиця, тож повинна бути сильно і не здаватися. Бо якщо здасишся то дуже засмутиш мене, а я хочу щоб ти мене тішила, тож не слухай дурних людей і не відходь від добра. Найбільше всього я хочу щоб ти була щаслива, а щаслива ти будеш тоді коли житимеш за Божими заповідями і слухатимешся мене-свого ангела охоронця.
-Буду слухатися, батьку, не переживай. Ти будеш мною пишатися, обіцяю.
-Знаю, адже ти моя дочка.
Потім він пішов у підвал. А перед тим як зайти у підвал ніжно глянув на мене і це підбадьорило мене і стало тепло на душі. Я люблю батька а він мене, ми однодумці і я стала одною з небагатьох кому він довіряє в усьому.
Наступний раз коли ми говорили, то він запропонував святкувати Новий Рік разом. І цей Новий Рік ми таки зустріли удвох.
А на мій день народження він подарував мені іграшкового коника, про кого я мріяла з дитинства. Я на радощах сильно обняла його руками за спину, а він мене. Це один з яскравих періодів, які я часто згадую.