…З Лавелоду повернулася мати щоб забрати мене жити до себе і вітчима. Чому вітчим? Тому що не рідний батько. А хто рідний батько? Мати мені не казала. І от я в Лавелоді. Похмуре містечко де я була обречена на страждання. Вітчим возненавидів мене з першого погляду, як я з’явилася на порозі його дому. Він бив мене, кричав. А ще його служник-Люцифер робив мені пекельні діла, які губили мене зсередини. Я страждала і плакала. Люцифер був магом і магією доводив мене до відчаю і депресії.
Та коли мені виповнилося дванадцять і Арнольд помер, то Люцифер пішов на мирову. Бачу згодом Люцифер закохався в Герду-відьмочку вигнанку з Гофосту (за те, що та навела повінь на місто).
У Люцифера і Герди був великий роман. Я навіть привітала їх коли вони одружилися. Да, обоє негідники тож пара вийшла з них хороша. Разом вони зробили сина. Я ще бачила у видіннях їх дорослого сина, який мав свого сина.
У Люцифера є вірний «пес», управитель його загарбаних земель. Його звати Муровей. А той його Муровей зрадив його і Люцифер звільнив його. І пішов Муровей працювати звичайним двірником, щоб хоч якось себе прокормити. А Люцифер був багатий тому що мав уже аж цілих чотири ділянки, де все було йому підконтрольне.
На цьому він зупинився і більше нікого не порабощав. Я подарувала йому біле кошеня в знак примирення і в знак його старання виправитися. Між нами встановився дивний теплий зв'язок і я подумала чи не закохалася в нього, проте коли я стала проявляти знаки уваги до нього-він мене отшив і скоро я забула про свої наміри.
І все ввійшло в свою череду. Я навчалася в Академії Наук 204 паралельно зі школою. Там я подружилася з Анастасією Рудовою. Ми дружили до самого закінчення Академії, де потім вона вийшла заміж за Андо Запо-сільського фермера села Мавро…