Така ця відстань...
Щовечора чекає твої есемес, А зранку пише тільки, як проснеться Вона твоя цариця із небес. Вона твоя, як тільки заманеться. Їй непотрібно цих понтів і бруду, Вона зустрінеться з тобою раз у тиждень. І зачарує вмить твою фігуру, А ти мовчи і тільки доторкнися. Вона сумує щосекунди, А ти летиш у власний коледж. Вона сусідка з іншого району, А ти той хлопчик, що вже не розлюбить...
2020-09-04 15:30:55
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Kruhitka Dobro
Красивий вірш, торкнув за душу😁😉
Відповісти
2020-09-05 22:35:24
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3331
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2648