Ізао знов махнув віялом, і вітер різко змінив свій напрямок, охоплюючи всю дистанцію до мішені. Стріла упала в землю

Наступний Тетсуя. Стріла влучила у "голову". Його техніка була такою ж бездоганною, як в Ізао, але дещо відрізнялася за виконанням. 

- Як це? / Минулий постріл не аби як здивував Мамору. Стріла наче проігнорувала вітер і просто полетіла прямо. 

- Я . . . 

- Почекай. Сам як думаєш, Мамору? / Ізао зупинив Тетсую до того, як він почав пояснювати

- . . . Може він якось контролював стрілу ? 

- Або просто сильно натягнув. І що ж із цього ти зробив, Тетсуя? 

- Я можу робити і те і інше, але тільки що я контролював стрілу. 

- Контролювати ?

- Так, спробуй для початку підняти стрілу у повітря.

* Телекінез чи що ? 

- І як я це маю зробити? Подумати що я її підіймаю ? 

Тетсуя розгублено подивився на Ізао. Він такому вчився іще давно із майстром, але сам метод дійсно базувався на "відчутті".

- Як би тобі це пояснити . . . ти маєш відчути стрілу, так би мовити "у просторі". Вже після цього підіймати її. 

Хоч Ізао і намагався, пояснення не дало більшого розуміння.  Підняти стрілу в Мамору так і не вийшло.

- Ладно, це потім. Зараз моя черга.

Ізао знов додав вітру. 

Приготувався, націлився, постріл!

- Вражаюче . . . / Ізао

Стріла також влучила у голову.

- В тебе вийшло, ти зрозумів як це робиться ! / Тетсуя

- Ні, в мене нічого не вийшло. Я просто розрахував як вітер посуне стрілу.

- Все одно вражаюче! Уміння використовувати довкілля і силу свого ж супротивника -- важливий навик. До того ж для підвищення концентрації все-одно використовується внутрішня енергія, отже частково ти її всеж-таки використав.

* В чомусь він правий, в тому світі я б наврядчи зміг так вигадати напрямок. Судячи за все, в мене стали набагато краще рефлекси і, можливо, сама сила. Але невже я не можу користатися магією? Було б дуже неприємно . . . 

Рахунок починався з 1:1, а закінчився 10:4.

- Всеж-таки талант без досвіду нічого не вартий. Наскільки довго ти тренувався? / Мамору
- Окрім наших звичайних тренувань, я тренуюся із луком кожен другий день. І так останні 4 роки.

- Щож, тоді мій результат не такий вже і поганий. 

- Звісно ! Ти в нас не так давно, і багато чого все ще не знаєш, отже в тебе все іще попереду. Тільки от одна річ мене бентежить . . .

- Зі мною щось не так? 
- Розумієш . . . у всіх людей є ВЕ. Таким чином, вже через декілька місяців активних тренувань людина може підняти легку річ у повітря на короткий час.  Як я казав раніше, внутрішня енергія постійно навколо нас, навчені люди можуть її відчувати і розрізняти. В такий спосіб можна "відчути" ВЕ людини, і в тобі я не відчуваю нічого . . . 

- Стривайте, якщо ви кажете що ВЕ можна керувати і виробляти з нею різне, чи можна якось посилити можливості тіла ? На приклад силу чи швидкість ? 

- Таке можливо і, загалом, це доволі-таки розповсюджений спосіб використання власних сил.  

- Таких здібностей в мене не було до потрапляння сюди, тому і запитую

- Але ж коли ми вчора поверталися ти зміг направити ВЕ для прискорення себе, і до того я зміг встановити контакт із твоєю пам'яттю. Тобто в тебе не може не бути ВЕ.

Ізао підніс руку до бороди і почав її гладити. Він часто робив цей жест, коли замислювався над чимось.
- Цікаво . . . не було раніше . . . Чесно, я не знаю як це пояснити, твій випадок особливий. Але сподіваюсь що за час тренувань ти більше дізнаєшся о власних здібностях.

* Добре, не втрачаємо надію . . . принаймні, якщо не зможу в магію, то хоч фізичні здібності потрібно буде довести до межі. 

- До речі щодо тренувань, чи є в нас якийсь розклад ?

- А що, в тебе багато діл у вільний час ? Хе-хе. Жартую. Тетсуя, розкажи йому. / Ізао

- Так, майстер Ізао. Дивися, два дні тренувань роботи в команді, три дні розвитку ВЕ, один день дуелей і один день фізичних тренувань. Після всього цього -- один день відпочинку. 

- Дуелі ? 

- Не хвилюйся, іще ніхто не помирав, а до травм майже не доходило. / Підбадьорив Ізао
- Ну якщо майже, значить все добре. 

Всі троє посміялися, після чого Ізао запропонував провести дуель на дерев'яних мечах. І знов, через більший досвід та вміння використовувати ВЕ Тетсуя переміг, хоча Мамору досить гарно захищався і іноді відповідав атаками. Насправді Мамору майже дістав Тетсую своїм випадом, але в останній момент щось наче зупинило його руку, щось схоже на мотузку чи кайдани.

-  Знов ці фокуси  . . . 

- Так, я навчився створювати струни, щоправда, мені поки складно експериментувати із формами. Я можу їми зв'язати когось чи щось. 

Ці струни були дуже тонкими і ледве відблискували на сонці. Звичайному оку було б складно їх побачити.

- А розрізати ? 

- Ні . . .  такого я не пробував ? / Тетсуї самому стало цікаво спробувати

- Бачиш за річкою бамбук ? Спробуй на ньому. / Ізао

Тетсуя тільки зробив рух в сторону, як Ізао його зупинив.

- Ні, звідси. 

На Тетсуї прямо було написано, що він збентежений. До річки було щонайменше метрів 30, і ще 5 до самого бамбука.  Але все-одно було цікаво спробувати. Наче керуючи вудкою, він зробив сильний замах, але невіть до річки не дістав. 

- Іще.

Тетсуя зробив іще замах, подовживши струну. Вже далі, але не достатньо.

- Іще. / Ізао повторив голосніше і більш вибагливо. Мамору іще жодного разу не чув від нього такого тону

* Його струна доволі тонка, дистанція не сильно впливає на вагу, але з кожним разом замах дається йому все складніше, і це він ще не ударив.

З наступним замахом струна обігнула Ізао з Мамору, вона перетнула річку!

- ІЩЕ !!! / Здавалося, ніби він покарає Тетсую, якщо той не дістане цього разу

Нарешті, струна дісталася цілі, але поріз зайшов лише на половину від усього діаметру бамбука. Втративши половину опори, ствол повільно упав верхівкою на інший бік річки

- Молодець, цього поки достатньо.

Тетсуя буквально спітнів, поки розмахувався. Складність полягала не у подовженні струни, а саме у направленні сили на самий її край.
- Це дійсно вражаюче.

- Спробуй і ти, Мамору ? 

- Я ? Але ж я не вмію створювати струну як Тетсуя.

Тоді Ізао протягнув руку вперед до Мамору. На долю секунди в його руці наче спалахнув вогник.  В долоні лежала обережно змотана струна. 

* Він теж так може ?! Стривай, у Тетсуї був інший колір.

- Це ви його навчили ? 

- Що до створення речей із ВЕ, то так, але саме струну обрав він сам. 

Мамору взявся за край струни, а решта впала на землю. З його першим замахом навіть п'ята частина не піднялася у повітря.

* А це складніше, ніж я очікував.

Але Мамору не став розкручувати її в декілька замахів, як це зробив Тетсуя. Натомість він закрутив її догори, наче ураган, потім розгорнувся всім тілом, надавши струні імпульс та напрямок. Сам підхід Мамору відрізнявся від Тетсуї. Останній завдавав удар так, наче б'є збоку великим списом. У випадку Мамору -- це був удар батогом.

- Дідько, наскільки ж ти сильний ? 

- Хехе, тут справа не тільки  у силі. Дайно мені. 

І як на кожну рибу знайдеться риба побільше, так і Ізао вирішив показати молодим справжню майстерність. Він лише легенько махнув рукою і струна вмить розрізала ствол бамбука. Але на цьому не все, Ізао стрімко опустив руку вниз, а струна обгорнула іще падаючий ствол і розрізала його по спіралі.

У Мамору з Тетсуєй щелепи попадали. Це не інакше як магія. Він нібито сам керував струною. Їм нічого не лишалося, лише як опладувати майстерності старого Ізао. 

- Вам іще є багато над чим працювати, але я вірю що в вас все вийде. 

Його щира посмішка і добрі очі викликали лише повну довіру йому. Таки люди трапляються рідко, але зустрівши лише раз -- далі вже неможливо їх забути.

- І в вас я теж вірю ! / Крикну Ізао кудись за спину Тетсуї і Мамору

З-за додзьо вийшла решта команди. 

- Якщо усі зібралися, то розпочинемо тренування !

Сьогодняшній день опинився днем дуелей. За планом Ізао, кожна особа мала дуель із усіма з п'яти остатніх.  По-перше, у всіх різний стиль і темп боротьби. По-друге, це тренування також розвивало вміння розраховувати свої сили. На останніх дуелях сили вже вичерпано, і ти або маєш щось вигадувати під кінець або протягом усіх дуелей знаходити найменш енергозатратні способи перемогти. 

Протягом ціх дуелей, Мамору дізнався про зброю  своїх товарищів. Рюу використовує нодаті (довгий меч), Рьота віддає перевагу щитам, у Тетсуї струни,  Кен обожнює кусарігаму, а ось в Седзо немає такої зброї, якою він би постійно користувався. Як і Ізао, в Седзо дуже добре виходило копіювати речі, але його напад бажав кращого. Він вміло міг підібрати правильну зброю проти ворога,   його контратаки не лишали жодного шансу на відступ. Але він й сам був в'язнем своїх контратак, адже на  перший крок йому завжди бракувало рішучості. 

Щодо самого Мамору, створювати зброю він не міг. Та попри це він лишився після тренувань з Ізао, щоби побільше розпитати про таємничу для нього силу цього світу.

Інші ж хлопці як зазвичай пішли до Чоджи, де за порцією рамену вони обговорювали Мамору. Перед тим Тетсуя розповів їм все, що чув з розмови Ізао з Мамору. 

- Я вам кажу, він -- надзвичайна людина. Програв мені першу дуель, але вже на самих тренуваннях  не поступався ані на крок. / Тетсуя

- Ха, теж мені ! Будь-хто на другий раз прилаштується до свого противника. Це ніяк не показує його надзвичайності. Хоча ні, він не вміє використовувати свою ВЕ -- ото його унікальність. / Кен

-  Судячи з його розповідей, в його світі нічого подібного немає. Ти це бачив у його спогадах, а сам контакт свідчить про наявність у нього ВЕ. Для нього це може стати справжнім випробуванням. Всеж-таки ми із народження використовуємо ВЕ навіть несвідомо, тому для нас це не проблема. А в нього такої практики ніколи не було.  / Рьота

-  Як на мене, не важливо із ВЕ чи без нього, він єдиний закінчив всі дуелі нічиєю. До того ж, його останнім противником був Рюу Він вже займався бойовими мистецтвами, але який в нього досвід ? Його стиль виглядає дещо дивно, але показує себе ефективно на дуже близьких дистанціях. Я просто не міг зрозуміти що підібрати проти нього.  Якщо він освоїть ВЕ, то стане набагато сильніше. / Седзо

- Не має ВЕ тільки мертва людина, всі це знають ! А його стиль . . . Абсурд, в якому стилі ти заступаєш супротивнику на ногу ? Чи використовуєш меч для омани, а атакуєш кулаком ?!  Але маю визнати, воно дійсно спрацювало. / Рюу

- До речі про стилі, ви чули, що син голови клана "Небесного Меча" в цьому році буде брати участь у змаганнях ? / Тетсуя

Після ціх слів Рюу злісно стиснув палички для їжі, а інші відвели погляд.

- Знов цей пихатий самовдоволений олень ! Да я його на коліна поставлю !

- Це якщо ти дійдеш до фіналу. Це точно не буде ле . . . / Седзо

- За себе кажи ! 

- Ти що, сумніваєшся у Рюу, нашому майбутньому капітані ?! / Кен

- Заспокійтеся вже, в нас іще достатньо часу. І краще би нам його провести на тренуваннях, а не сперечатися одне з одним.  / Тетсуя

Наступні 3 місяці тренувань пройшли  більш ніж успішно для Мамору. Він відточив свої рефлекси і швидкість до людського ліміта, але все іще жодних успіхів із ВЕ. Це тільки поглиблювало переконання Мамору у тому, що він тут біла ворона. Також за цей час Мамору дізнався про свого "брата за невдачею". Його кликали Макото,  зараз він обіймає посаду персонального охоронця Йошинорі Кей.

* Поганий з нього охоронець, якщо не помітив її втечі у той день

Так само як і Мамору, він не може контролювати своє ВЕ повністю. Хоч він і може принаймні створити собі зброю, але її міцність можна порівняти із печивом. 

У голові Мамору постійно крутилися одні й тіж самі думки :

* Я його заміна ? Як до нього ставилися товарищі ? Краще ніж до мене ? Може саме тому до мене так відносить Кен і Рюу ? 

Він намагався гнати від себе такі думки, але рано чи пізно вони все одно поверталися. 

Втім, не тільки Мамору робив успіхи на тренуваннях. Тетсуя і Рюу несподівано почали відкривати у собі елементальні здібності, але їх використання потребує просто неймовірних запасів ВЕ і майстерності у її контролі. Тому стабільних технік вивести в них іще не вийшло. 

Тренування продовжувалися б і далі, аж поки одного дня . . .