Поганий прогноз
Сьогодні вперше не наснилась, Минуло рівно сорок дев'ять днів. Уже настільки в серці заселилась, Що матінка страшиться: "Помарнів!" Я грав руками в ранній сивині, Коли лежав на лікарнянім ліжку. Ти тихо з фото посміхалася мені, Не міг нудну долати далі книжку. Полинути до тебе - от так диво! – Задумав я зробити під обід. Помітити пропажу неможливо, Аж лікар вийде на новий обхід. Від санітарів я не мушу утікати, Вони раптово засопіли в унісон. Не стане вже мене сім'я шукати, Бо ти мій зимній вічний сон. Я загубився у твоїй очах, Яка ж стара й банальна дурість. Але в таких простих речах, Пускали слухи, жиє мудрість. Мені прогноз робив мастак з наук, І я тримав неділями дистанцію. Щоб вберегти тебе від власних мук, Я змушений іти на обсервацію! Але сказав мені у сні провидець, Я лікуватись можу через яд. І спробувати хочу, бо безумець, Хоча не вірю у його слова, навряд. З палати крадькома зробити крок, Позбутись думи гострої, як жало. А серце раптом озиває голосок, Вернуть назад, воно мене благало. Бо знають всі, мені не кажуть, Бояться навіть ближче підійти. Усі аналізи на ту біду укажуть, Що мій страшиний діагноз - ти. 29.01.2023
2024-07-02 17:17:20
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5771
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4929