Поганий прогноз
Сьогодні вперше не наснилась, Минуло рівно сорок дев'ять днів. Уже настільки в серці заселилась, Що матінка страшиться: "Помарнів!" Я грав руками в ранній сивині, Коли лежав на лікарнянім ліжку. Ти тихо з фото посміхалася мені, Не міг нудну долати далі книжку. Полинути до тебе - от так диво! – Задумав я зробити під обід. Помітити пропажу неможливо, Аж лікар вийде на новий обхід. Від санітарів я не мушу утікати, Вони раптово засопіли в унісон. Не стане вже мене сім'я шукати, Бо ти мій зимній вічний сон. Я загубився у твоїй очах, Яка ж стара й банальна дурість. Але в таких простих речах, Пускали слухи, жиє мудрість. Мені прогноз робив мастак з наук, І я тримав неділями дистанцію. Щоб вберегти тебе від власних мук, Я змушений іти на обсервацію! Але сказав мені у сні провидець, Я лікуватись можу через яд. І спробувати хочу, бо безумець, Хоча не вірю у його слова, навряд. З палати крадькома зробити крок, Позбутись думи гострої, як жало. А серце раптом озиває голосок, Вернуть назад, воно мене благало. Бо знають всі, мені не кажуть, Бояться навіть ближче підійти. Усі аналізи на ту біду укажуть, Що мій страшиний діагноз - ти. 29.01.2023
2024-07-02 17:17:20
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12495
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9711