Роса
Поза містом гарячим, пекучим, Між бажанням простої краси, Бач, творіння природи сліпуче: Бачиш краплі живої роси? Наче ніжні глибинні перлини - В пелюсках, на квітках, в бур'янах: Тут живуть, наперекір руїні, Тінню сяють в барвистих вінках. Може сльози, а може небо - Породили ці щирі рядки: Серцю людському так іноді треба: Бачити чисте - заради краси.
2021-08-12 11:54:24
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Тетяна
Ваші вірші дуже гарні!
Відповісти
2021-08-12 16:49:25
1
Creatore di poesie
@Тетяна щиро дякую!
Відповісти
2021-08-12 17:47:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1779
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4223