Радіо, забороняю, добре, будь ласка. 13.444
Дякую Богові за те що можу написати вірша.
Дякую радіо, за тещо воно заборонено мної.
Подяка зроблена, кульмінація, сальто морталє через кубик кави:
Радіо
Що ти говориш?
Якись дурниці верзеш.
Реклама життя,
Кохання, любові
Навіщо дурниці ці?
Мені би краще напевно зникнути
Я шпигун???
Бабуся каже бувай
Я кажу а хто ви?
А вона що не знає.
Тікає.
Я п'ю каву.
Радіо бісить своїм співчуттям
Що сталося?
Ти зникаєш?
В тебе думок багато?
Ти людина?
Я - стомився!
Забороняю тобі розмовляти
Радіо! ¿¿¿☆
- з ким ви це?
- з особистостю, котра мене ненавидить, кожен день плює мені в душу та кричить на мене ранком, не дає спокійно жити сміятись дихати та ненавидить усім серцем, ця особистість так мене ненавидить що не існує, воно лише пляма на склі котре пливе від дощу та кричить, що знище весь світ та безглуздість його, особистість складається з плям і обгорток цукерок і плаче від болю ненавиди, бо це справжній біль і душа страждань...
- Так з ким?
- Да так, сам з собою знаєте лі.
Загадково подивився в вікно і взяв небачну папіросу, запалив небачної пальничкой та небачно заплакав.
2023-02-01 12:12:44
3
4