Радіо, забороняю, добре, будь ласка. 13.444
Дякую Богові за те що можу написати вірша. Дякую радіо, за тещо воно заборонено мної. Подяка зроблена, кульмінація, сальто морталє через кубик кави: Радіо Що ти говориш? Якись дурниці верзеш. Реклама життя, Кохання, любові Навіщо дурниці ці? Мені би краще напевно зникнути Я шпигун??? Бабуся каже бувай Я кажу а хто ви? А вона що не знає. Тікає. Я п'ю каву. Радіо бісить своїм співчуттям Що сталося? Ти зникаєш? В тебе думок багато? Ти людина? Я - стомився! Забороняю тобі розмовляти Радіо! ¿¿¿☆ - з ким ви це? - з особистостю, котра мене ненавидить, кожен день плює мені в душу та кричить на мене ранком, не дає спокійно жити сміятись дихати та ненавидить усім серцем, ця особистість так мене ненавидить що не існує, воно лише пляма на склі котре пливе від дощу та кричить, що знище весь світ та безглуздість його, особистість складається з плям і обгорток цукерок і плаче від болю ненавиди, бо це справжній біль і душа страждань... - Так з ким? - Да так, сам з собою знаєте лі. Загадково подивився в вікно і взяв небачну папіросу, запалив небачної пальничкой та небачно заплакав.
2023-02-01 12:12:44
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Генрі крадієць сенсу
@Veil ох, мені чомусь здалося в якийсь момент, що це щось звичне - в якийсь час ти перестаєш слухати майже усе, що тобі говорять чи ні, і просто робиш... але це до самого серце, особливо останнє речення. Дякую тобі, я хочу це зберегти у собі назавжди ♡°•
Відповісти
2023-02-01 12:23:13
1
Veil
Мені ще дуже запали до душі вірші "Пісня", "Кажи те, чого не можна" та "Моя мова". Є там таке щось особливе, що я ще ніде не бачила і про це хочеться кричати. В такі моменти я розумію, наскільки ціную людей, що сюди прийшли. Якщо замислитись, то усвідомлюєш, як це дивовижно, що ми тут зібрались і знайомимось з різними творчими людьми, яких вживу ніколи не бачили. І ця платформа вже давно мене тримає на плаву. Сама б я не впоралась. Отже радію, що є можливість вас читати ❤️
Відповісти
2023-02-01 12:33:59
1
Генрі крадієць сенсу
@Veil Дякую, також слідкую за вами, переважно блоги і телеграм, мені чомусь не вистачає останнім часом сімуляції спілкування) і я також дуже надихаюся цієй платформою - дуже хочу вірити, що колись вона розквітне по новому ♡°•
Відповісти
2023-02-01 15:59:14
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1537
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4785