Без рими
(18+)
Моє серце розбите І у грудях болить. Я все ще живий, Хоч і лежу на підлозі. Шукаю риму, Де її вже нема Після краху серця Вона також пішла. Слова летять із думок На білий А4 листок, Знаючи, що не надішлю Адресату прощального вірша. На телефоні безвучка, Хтось хоче спілкування, А в думках безчасся. Потребую лікування Я можу вічно лежати, Хоч би ніхто не чіпав. Не важливо спека, Чи лютий холод на дворі Я не встану з паркету. Вже пилюка зібралась, Кіт прогриз шлях до надвору, Коробки А4 кінчаються, А я все пишу, черкаю, викидаю. «Дурня, дурня, дурня...!» В мене вже відросли вуса й борода, Я схуд до білих кісток, Телефон давно розрядився, Та й між листів загубився. Хтось постукав у двері, В дім залетіла «вона». Серце в раз зібралось, Перестало боліти. «Вона» наче розпалась Надімною Заплакала, закричала. Її солона сльоза Упала на мої сухі губи, Мої зіниці розширились, Я побачив її лице. «Вона» мене обійняла Нічого не казала, Нічого не питала. Взяла один А4 і прочитала, Здригнулась упала. Там були написані ці слова, Усі відчуття, що відчувала «вона» І те що намагався відчувати я. Там були всі її наступні дії... Вона піднялася, підняла і мене, Кудись на вічно понесла. Я...вже не живий.
Моє серце розбите І у грудях болить. Я все ще живий, Хоч і лежу на підлозі. Шукаю риму, Де її вже нема Після краху серця Вона також пішла. Слова летять із думок На білий А4 листок, Знаючи, що не надішлю Адресату прощального вірша. На телефоні безвучка, Хтось хоче спілкування, А в думках безчасся. Потребую лікування Я можу вічно лежати, Хоч би ніхто не чіпав. Не важливо спека, Чи лютий холод на дворі Я не встану з паркету. Вже пилюка зібралась, Кіт прогриз шлях до надвору, Коробки А4 кінчаються, А я все пишу, черкаю, викидаю. «Дурня, дурня, дурня...!» В мене вже відросли вуса й борода, Я схуд до білих кісток, Телефон давно розрядився, Та й між листів загубився. Хтось постукав у двері, В дім залетіла «вона». Серце в раз зібралось, Перестало боліти. «Вона» наче розпалась Надімною Заплакала, закричала. Її солона сльоза Упала на мої сухі губи, Мої зіниці розширились, Я побачив її лице. «Вона» мене обійняла Нічого не казала, Нічого не питала. Взяла один А4 і прочитала, Здригнулась упала. Там були написані ці слова, Усі відчуття, що відчувала «вона» І те що намагався відчувати я. Там були всі її наступні дії... Вона піднялася, підняла і мене, Кудись на вічно понесла. Я...вже не живий.
2020-10-28 15:44:32
7
7