Сонет 22

Микола Мотрюк

До мене знов постукала весна... Так несподівано, і так невчасно... Чому проснувся, коли сонце згасло? Чом вслід не біг, як мить була щасна..? Не кликав і не ждав, блукав у снах... В кромішній тьмі щось запалало ясно, Суха пустеля вкрилась квітом рясно, Мов, загорілись маки у житах... А я собі пророчив гибель вічну, У книгу мертвих сам себе вписав, Надію промінявши на сум'яття... Покинув я країну потойбічну. Та хто ж той ангел, що мене забрав? Хто та, що врятувала від прокляття..?

2021-08-14 11:47:00

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Лео Лея

Весна іноді приходить невчасно... Так-так, ми думаємо, що невчасно. А насправді в нашому житті все стається досить відповідно і систематично. Також для творчої людини таки потрібно пережити цю "стресотерапію" та "шокотерапію", що спричинена різкими змінами наших душевних "пір року". І добре, якщо є поруч та людина, яка допомагає в цьому і прискорює процес)

Відповісти

2022-11-04 12:53:40

Ріна Беррі

Боже, як це знайомо, відчуття близької мені людин...

Відповісти

2022-12-08 21:54:23

Інші вірші поета

Тріолет 48. Першому коханню Сонет 36 *** Сонет 2

Інші поети

Adara Halley

@adarahalley

ann a

@laccanelle

Tasnime Bouchareb

@tasnime_bouchareb

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2383

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3477