Сонет 22

Микола Мотрюк

До мене знов постукала весна... Так несподівано, і так невчасно... Чому проснувся, коли сонце згасло? Чом вслід не біг, як мить була щасна..? Не кликав і не ждав, блукав у снах... В кромішній тьмі щось запалало ясно, Суха пустеля вкрилась квітом рясно, Мов, загорілись маки у житах... А я собі пророчив гибель вічну, У книгу мертвих сам себе вписав, Надію промінявши на сум'яття... Покинув я країну потойбічну. Та хто ж той ангел, що мене забрав? Хто та, що врятувала від прокляття..?

2021-08-14 11:47:00

12

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Лео Лея

Весна іноді приходить невчасно... Так-так, ми думаємо, що невчасно. А насправді в нашому житті все стається досить відповідно і систематично. Також для творчої людини таки потрібно пережити цю "стресотерапію" та "шокотерапію", що спричинена різкими змінами наших душевних "пір року". І добре, якщо є поруч та людина, яка допомагає в цьому і прискорює процес)

Відповісти

2022-11-04 12:53:40

1

Ріна Беррі

Боже, як це знайомо, відчуття близької мені людин...

Відповісти

2022-12-08 21:54:23

1

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

39

2

2461

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1315