(Багато голосів)

Що за хрінь?

(Макс замітив що з його торсу зняли весь одяг і лишили в одних штанах з взуттям)

Бийся!Бийся!Бийся!

(Народ , які мають чорні плями по всьому тілі)

Ну прекрасно , фанатики.

(Макс тихо попід себе оглядаючи приміщення)

Макс зрозумів , що це шкільний спортзал , але сильно відрізнявся від того , що був у школі , де він проводив експеременти. Його швабрами випихнули на невелику арену. Навпроти нього було ще 4 невеликих кліток , де могли ховатись , як і люди так і монстри. Йому кинули під ноги кусок скла з намотаним одним кінцем ізолентою. Такий собі ніж на мінімалках. Хрінь повна , але якось треба викричуватись. Спочатку до мене через невелику сітку заліз , який незрозумілий фанатик з повністю чорною головою. Очі в нього світились червоним. Хоча в більшості монстрів вони були просто білі. Це дивно , але може він під речовинами. Я встав у позу для бою на ножах. Той фанатик мав при собі швабру на кінцях яких були два ножі прив'язаних. Банально , що померти можна , але близько важко буде підійти. Той псих почав наче списом пробувати мене пробити , але він забуває , що я не з його стада і те що в нього швабра. Я взявся за швабру там , де прив'язувались ножі і потягнувши її вдарив психа ногою. Той одразу швидко стрибнув і став на ноги. А я цього і чекав , щоб одразу перерізати горлянку. Так і сталось. Мене почали називати Ейсом. Тепер я зрозумів хто це всі такі. Не фанатики. А гравці Кс:го. Ті дуже токсичні гравці. Діти не розумні. Все зрозуміло. Але не думаю , що вони б додумались , до того щоб з швабри зробити таку зброю. Добре , що я в дитинстві на палках бився , як рицар чи монарх китайський. Потім відкрили ще одну клітку , а труп закрили і закинули в найбільшу клітку , де з явним хрустом почали їсти труп. З другої клітки вийшло щось подібне до пса. Але сильно відрізнялось від нього. З панцерем з пластин , три пари очей , шість лап по чотири кігті і по двоє суглобів у кінцівках. Паща відкривалась , як у змій. Хвоста не було , але от слину всі остерігались. Я теж почав її остерігатись. Деякі з токсичних малих виліз на огорожу і хотів вдарити мене ногою. Я схопив його кинув поперед монстра і вбив. Тіло відкинув монстру. Монстр став на труп і почав на мене гарчати. Я відійшов на певну відстань і той почав їсти тепле тіло. Всі обурюватись і хотіли з саморобного лука вбити монстра. Я витягнув одного ножа і кинув у живота того хто стріляв. А я надіявся попасти в голову. Тоді той монстр заховався , але мене не атакував. Тоді вони випустили , якогось жука. Жук видно був не самим веселим. Одразу почав атакувати своїми гострими кінцівками. Став на самі сильні лапки і більшість панцира перелізло на живіт і жук сам змінився трохи у вигляді і статурі. Він змінив своє тіло , так щоб могти мене перемогти. Я не сильно довго думав Тому одразу почав крутити шваброю. А сам вдарив його ногою в панцир трохи зрушивши з місця і знайшовши невелику щелину вдарив туди шваброю з ножами. Жук не показав жодної емоції. Лише зламав ручку швабри , а саму не витягував. А мене теж вдарив ногою. Мене таки добре відкинуло. Мені прийшлось трохи посидіти поки організм зможе оцінити ситуацію. Я ледве встав завдяки палиці , що лишилась. Прийшлось , щось вигадувати , щоб перемогти. Коли жук замахнувся я відчув той ритм , який відчув при першій зустрічі того монстра , що заліз в університет і з тим мутантом з людей. Я вдарив його у суглоби в лапках на яких стояв і той змінив свою форму назад більш подібну жуку. Я встиг витягнув частину швабри з лезами і помістити між пластинами поки ті не закрились. Витягнувши другого ножа з голови швабри я палицею почав вбивати в середину жука залишки від зброї. Але ритм ще був. І швидше всього не через жука , а від останнього монстра. Навіть той собако подібний сховався. 

Макса , щось надто довго немає.

(Колян)

Його ніде немає. Мені робиться не пособі від такого.

(Іра)

Ну тоді давай я з Миколою сходимо пошукаємо?

(Катя)

А я що тут робити буду?

(Іра поставивши руку на талію)

Я сам піду. Плюс треба визначити чи може Одін по запаху найти.

(Колян взяв мачете , яке встиг сам зробити з арматури)

Ну тоді давайте швидше , а ми щось приготуємо може.

(Іра)

Яка ти добра душа.

(Колян до Іри)

А я?

(Катя)

Ох я би сука сказав би в рифму , але ви як не як дівчатка. А ти теж хороша. По своєму.

(Коля взявши Одіна на плече і дає понюхати носки , які лишились від Макса. Одін трохи відійшовши від запаху почав показувати крилами куди потрібно повернути і йти)

Ну я тебе послухаю Одін.

(Коля починає повільно бігти)

Мутант! Мутант! Мутант!

(Діти знову кричать в унісон)

Ну злякайте мене.

(Макс з ножем в руці)

З останньої клітки вийшов Парковий Крокодил з людськими ногами і долонями.

А ви вмієте лякати.

(Макс трохи присівши)

Мутанту дають велику саморобну сокиру з циркулярної пили.

Да ну вас нахрін.

(Макс починає бігти на мутанта і поки той не підняв сокиру використав її як трамплін і схопився за кільце для баскетболу і заліз чим вище)

ЗЛІЗАЙ!

(Діти)

А хрін вам.

(Макс стрибає з кільця тільки за арену в сторону. Мутант одним ударом нищить огорожу і починає бігти за Максом усіх вбиваючи. Діти , то одразу розтупились і були готові допомогти мутанту , але тільки мутант замахнувся , як саморобну сокира впала за спиною разом з долонями. Макс одразу , як на таран вдарив мутанта плечем і той впав на сокиру. Серед дітей був високий чоловік в плащі і попід стелею вже літала досить велика пташка. Чоловік зняв плащ і кинув Максу . який вдягнув його і був готовий битись. 

За 3 хвилини до того...

Так Макс в цій школі?

(Колян до Одіна)

"Пташка покивала головою"

От до чого життя не готувало , то з пташкою розумні розмови вести.

(Колян забігає під градом стіл з простих гілок у школу)

До Колі підбігають різні діти і старші класи , але його простота і сильні удари виносили всіх. Не любив він якось себе показувати сильно крутим. Він надягнув плащ на повну і відправив Одіна ще раз знайти Макса. Той поки летів вбивав деяких дітей , які заважали і підлетів до одних дверей. До того моменту він витягнув мачете і зайшовши у спортзал побачив , як Макс сидить на кільці для баскетболу і стрибає з нього. Мутант , який пробігав був сильно повільним і злим , щоб замітити чужого. І Коля поки той замахувався сокирою пройшовся по не акуратним швам між руками і долонями і руки самі відпали.

А я вчасно.

(Коля заховав мачете)

Не те слово.

(Макс повністю надягнув плаща)

Ну все вам срака лошари.

(Діти , які і без того постійно були злі)

Голими руками?

(Макс)

Ну як хоч.

(Колян вдарив одного малого поки той пробував замахнутись) 

Ну це буде легко.

(Макс тримаючи за шию декількох малих , як щит)

Колян трохи посміявся і не церемонився з дітьми , бо і так сильно багато собі дозволили. Макс обережно трохи пританцьовуючи відкрив клітку з тим монстром , що був подібний до собаки. Якщо можна так сказати собака відносно радісно побачила Макса. Колян сказав Одіну забрати собаку до дівчат , щоб вилікували і приглянули. Одін швидко зрозумів команду і взявши собаку полетів. Поки той говорив до Одіна , то якийсь малий встиг вдарити його палкою між ноги. Колян став злішим і одним ударом зробив з дитини Волан де Морта. Макса це теж розлютило і він вже перестав гратись. Тільки такий токсичний пробував вдарити кулаком , як він його ловив і вивертав усю руку. Після моральної компенсації і наведення страху Макс знайшов і забрав усі свої речі. Після чого Макс з Коляном почали йти назад і в них завелась дивна розмова. 

Ти коли з тим Горо з мортал комбат згорівшим бився ти пам'ятаєш що було?

(Колян)

Ні. Наче голова на початку бою заболіла , а після того перестала. Ти ж знаєш , що після того буває. Мені пам'ять , як завжди відбило.

(Макс)

А я чогось бачив , як ти став наче скажений абориген.

(Колян)

Я розумію , що веду себе дико , але ж бляха не настільки.

(Макс)

Але абориген у пов'язці був набедреній.

(Колян)

Дякую за відповідь без запитання. Ти добряче мене знаєш Микола ти такий.

(Макс)

Я тільки не можу зрозуміти чому я це бачив.

(Коля)

Я маю здогад.

(Макс повністю серйозно)

Слухаю.

(Коля вже без жартів)

Кров. Все через їхню кров. Дівчата ще не вбивали їх. А ми , як мінімум по одному і могло бути таке , що невеликі каплі могли попасти на нас. Вони мають у крові щось таке , що пробуджує таке безумство. Я точно не зрозумів , бо мало часу і ресурсів для вивчення. Але це єдина зачіпка.

(Макс)

Зрозуміло. А як Одін так вийшов?

(Колян)

Я пробував змішати м'язи з різними речовинами і сумів вивести з м'язів певну субстанцію , яка служить певним мутагеном для всього. Але я ще всього не знаю. Це треба буде досліджувати.

(Макс)

Зрозуміло. Ти її десь заховав?

(Колян)

Так. В одній з парт хімічному кабінеті.

(Макс)

Там немає.

(Колян здивовано)

Твою мать.

(Макс так само здивовано)