(Колян)
Да.
(Макс тримаючи достатньо велику руку)
Чому вона не гниє?
(Колян)
Вона стала , як мумія.
(Макс)
І що ти хочеш з цим робити?
(Колян тримаючи руку)
Ну кістки витягну і якщо зможеш оброби пальці і надягни на рукавицю. Хочу мати таку собі рукавицю кістяну.
(Макс знімаючи шкіру і м'язи)
Нащо тобі м'ясо і так далі?
(Колян)
Піду досліджу в якусь лікарню.
(Макс зібравшись)
Не вийде всі лікарні стали опорними пунктами для військових. Це офіційна інформація , але що там робиться насправді мені важко сказати.
(Колян)
Тоді прийдеться піти в школу і там чим є тим і досліджувати.
(Макс взяв лише міні катану і м'ясо монстра)
Як швидко ти зможеш дослідити цього монстра?
(Колян)
Можливо за два дні. Але якщо на 3 день не вернусь , то йди у школу в якій ми обоє були.
(Макс)
Добре тоді. Будемо чекати хороших новин.
(Колян)
Ти головне до того часу зроби мені рукавичку.
(Макс прикриває ворота в гараж)
Макс з невеликою сумкою пішов непомітно до тієї школи. Вона не було сильно далеко , але на всяк випадок треба бути обережним. Макс дійшов до школи і зробив те що так давно хотів. Вибив вікно у школі і помітив її. Після того , як він вибив вікно , то відчув сильний запах гнилі. Він одразу зрозумів , що в школі сталось. Затримавши дихання він зайшов на другий поверх і трохи перевів подих. Після чого спустився і відкрив усі вікна на першому поверсі , щоб провітрити приміщення. Але згадав дещо , що говорив його батько. Тому обережно переніс усі трупи в один клас де закрив вікна на глухо так само з дверима. А після того відкрив вже вікна повсюди. Запах ще був через застигшу кров. Але Макс включив собі музику і почав прибирати. Тільки через 3 години він зрозумів нащо прийшов у школу. І взявши ключа від кабінету хімії він спочатку розтягнув шкіру і почав дивитись через світловий мікроскоп , що там і до чого. Взявши книги з біології і хімії він почав проводити дослідження. Частину м'яса в кислоти , луги , солі , основи і тому подібне. Дещо підпалював і вивчав структуру шкіри. За перші 4 години Макс визначив , що шкіра при певній обробці перестає реагувати на вогонь і навіть горіти , але тоді шкіра може порватись від любого великого натягнення. Навіть якщо накласти пару таких , то всеодно рветься. Шкіри сильно багато не було , щоб ще щось дізнатись. Реакція на луги скажемо так не бажанна. М'ясо затверділо так , що не зламаєш. Але м'ясо з середини подає невеликі імпульси скорочення м'язів. Що дивно. В кислоті ще за перші пару секунд м'ясо зникло , але всю кислоту перетворило у щось нове. Точно не кислоту. Макс закрив це у пляшку і сховав на всяк випадок. У солях м'ясо розбухло і розвалюється наче м'ясо хорошої прожарки. У основах нічого не сталось. Ніяких змін. Макс взяв каплю тої чорної рідини і підніс під мікроскоп. Своїм ліхтариком він налаштовував світло і коли побачив структуру рідини , то сильно здивувався і почав гортати книжки з біології і анатомії. І найшов лише похоже до того , що побачив. В кабінет залетіла поранена пташка. Макс взяв у шприц тої рідини і зловивши пташку вколов у неї. Через півгодини пташка стала більшої і почороніла після чого стала наче мутант. Та рідина було щось подібне як яйцеклітини для розмноження. Але вони не могли самі розмножуватись був потрібен господар. І вони міняли того хто вколов це собі на певному рівні. Через певний час пташка знесла яйце. Нормальне для свого виду. Макс забрав яйце , а пташку лишив. Яйце виглядало нормально , але через 10 хвилин в темноті почало покриватись темними плямами , а через 10 хвилин на світлі стало біліти назад. Макс не міг передати свого жаху. Він почав писати на великих кількостях листків про свою гіпотезу , але кожен раз одна знищувалась і друга створювалась. Виглядало так наче він от от збожеволіє. Але він сідав перед тим яйцем і до нього знову верталась адекватність. Хоча страшно це так назвати. Він наче от от стане психом , але в мить він одразу ставав спокійним і йшов готувати собі їсти з того , що взяв у супермаркеті перед тим. Саме така здібність і лякала Коляна. Який вже збирався іти по Макса. Але ввечері це було небезпечно тому він просто зробив розвідку навколо і фіксував усе. Єдине , що його лякало це те , що кожен вечір у школі неподалік , де завжди були всякі дурні і не потрібні люди все більше класів були освітленні.