(Макс шукає пляшку з рідким інкубатором монстрів)

Ніяк не можеш найти?

(Іра)

Ніяк. І це дуже погано.

(Макс розчаровано) 

І що тепер робити ще місяць і зима.

(Катя зайшовши в клас)

Зараза ще й зима. Передай Коляну , що пора завантажуватись у автобус.

(Макс витирає усе , що написав на дошці і все що встиг зробити) 

Навіщо?

(Іра здивовано)

Дурні не вміють користуватись зброєю , а тих що ми в школі знайшли сильним розумом не відрізнялись.

(Макс приготувавши сокиру і міні катану)

Гляньте який Рекс став веселий.

(Катя щось там робить сидячи)

Рекс?!

(Макс з Ірою не розуміючи)

Ну то ж Одін приніс якогось пса мутованого і от я його підлатала і він виявився дуже хорошим псом. 

(Катя радісно грається з псом)

Хай буде з нами. Хоть якісь помічники.

(Макс взяв купу речей і несе у маршрутку)

Що це за коробка?

(Колян тримаючи велику і важку коробку)

Там всі мої знання і записи.

(Макс кладе ще один зошит)

Ти все записував?

(Катя і Іра в шоці)

Не все більшість записів ще з універу. Я вчився на інженера там багато того , що нам може допомогти. Хоча я би ще повернувся туди за додатковими матеріалами.

(Макс задумався)

Якщо що будемо розпалювати ними.

(Іра)

Не можна!

(Катя і Макс)

Це єдині записи і знання , які можуть пригодитись нам для самооборони.

(Катя розуміючи хід думок Макса)

І то правда.

(Макс)

Пішли вже нарешті. 

(Колян взяв деякі коробки)

Може мені теж почати , щось записувати?

(Іра задумалась)

Пиши хронологію всіх з нас. 

(Макс не задумуючись)

Добре.

(Іра радісно починає йти до автобуса)

Ти встиг роздрукувати всі потрібні креслення?

(Колян)

Майже. Але місце де ми зиму будемо жити можна буде друкувати , якщо що. 

(Макс загрузивши все потрібне)

Почекай , то хто там йде?

(Колян дивиться на дорогу)

Це ті з школи , яких ми побили.

(Макс легенько оглянувши дорогу)

Ну в тебе і зір.

(Колян здивовано)

Не сильно ти і здивований. Тому сідай за руль і об'їздом фігач до мого сімейного будинку.

(Макс взявши сокиру з дуже довгим руків'ям)

Ти коли прийдеш чи приїдеш?

(Колян сів за руль завів мотор)

Подзвоню і скажу.

(Макс опустивши трохи маску з лиця на якій була посмішка)

Їдемо вже?

(Дівчата застрибнули у автобус)

Так. Маємо їхати до його дому робити там порядок. 

(Колян дає газу і починає їхати у потрібне місце)

А Макс?

(Іра знервовано)

Він надто живучий. І не тоне і не помирає.

(Колян посміхаючись)

Давай краще я за руль.

(Катя випихуючи Коляна з водійського сидіння)

Лови.

(Макс перед повним рушієм автобусу кидає цвяхостріл Коляну)

Нащо?

(Колян зловивши)

Зроби собі приклад і буде тобі пістолет-пулемет. 

(Макс трохи розминаючи ноги і руки перед бігом на небезпечних інтернет гоблінів)

Ну я ще гляну.

(Колян ховає нову зброю)

Наглі гобліни вже в більшості всі були покриті чорними плямами і бігли на Макса з новими мутантами. А Макс витягнув руків'я з сокири і розділив її на сокиру з коротким руків'ям і короткий меч без гарди. Першими на Макса побігли мутанти , які були дуже швидкі , але не достатньо , щоб їх не можна було замітити. Макс коротким мечем ранив таких мутантів і довго вони після того бігти не могли , бо завеликі втрати крові. Потім всі ті мали згрупувались і вирішили стріляти з луків. Макс підбіг до трупа і прикриваючись ним почав бігти на тих лучників прикриваючись трупом. Катя вела автобус під навігацією Колі. Він більш менш спокійно все розповів куди і як. Іра переживала за Макса і через пару хвилин досить далеко від школи було чути вибух. Слабкий , але вибух. Наша група хотіла вертатись , але за ними почали бігти дванадцяти лапий павук покритий голками , який не давав шанс поїхати до Макса. Іра серед речей знайшла невелику коробку з м'ячем де писало "Бум-пук". 

Коля це що?!

(Іра кричить)

А хрін його знає. Треба кинути в ту хрінь , що за нами біжить. 

(Коля бере того м'яча і думає , як кинути у того монстра і замітив арбалет , яким Макс користувався , щоб збити автобус з мародерами)

Є ідея.

(Коля посміхається взявши скотч , болт і бомбу)

Відкривай вікно.

(Коля тримаючи зарядженний арбалет)

Яке нахрін вікно вони всі вибиті?!

(Іра кричить в паніці)

Точно.

(Коля відкриває передні двері автобуса і тримаючись за поручні пробує прицілитись в монстра)

Коля вже весь на куражі взяв приціл і вистреливши арблет викинуло з рук , а болт з бомбою попало в монстра і той одразу відключився. Як виявилось там була шлункова кислота монстра , який залазить на великі будинки. А м'яч лише маскування. Монстр як виявилось впав і помер , бо половину тіла розплавило. Колян дивився на все це і був приємно здивований всім цим і зайшовши назад сказав:

Чекаємо нашого багатограного генія 3 дні після прибуття. До того моменту маємо зробити все , щоб прийом був би теплий.

(Колян трохи в куражі після такого видовища)