Перші чорні серед нас
Привид міста 
Всі дороги ведуть в
Справді швидка допомога
Пекельна поїздка
Початок дослідження
Дах почав рух
Бої мутантів
Переїзд
Освоєння нового місця
Напад на бездушних
Напад клубу "Страус"
Церква мутантів
Поїздка по припаси
Пора на обстеження
Кінець зими
Розвиток нового міста
Чемпіонат на звання найсильнішого
Знищення жуків
Всі дороги ведуть в

Прокинувшись я перевірив чи мені точно не наснилось , що повсюди хаос і монстри. Відкривши вікно побачив , як монстр схожий на великого жука з товстими лапками гвалтував велику собаку. Я закрив очі зробив масаж і знову їх відкрив. Але тепер собака гвалтувала того жука. Зараз точно апокаліпсис через невідомих монстрів. Подумав я на той момент. Через хвилину я почав гикати і одразу зрозумів , що мене згадують , як мінімум двоє людей. Колян і Іра. Оскільки я поспав лише годину , то Іра. Бо Колян би точно не сильно добром згадував би. Зібравши мінімум необхідних речей я оглянув територію через вікна і помітив велику купу жуків літаючих. Я не знав , як минути , але щось придумати треба було. Походивши по кімнатам Я зібрав пару речей і зробив ідеальний маневр. Я через вікна викинув фальшиві тіла , які облив парфумами і дезодерантами. Запах приманив усіх жуків і я вибіг до канцелярського магазину. Там я взяв усі ножі , які найшов і пару банок з спреєм для воллося чи як їх там. Я пішов до парковки і найшов машину , де труп був ще свіжим. Тіло я викинув і завівши машину за мною почали бігти ті монстри з дерев. Прийшлось трохи ухилитись з відомого мені маршруту , бо вже двоє чи троє застрибнули на машину. Я різко затормозив на бік і перекинув машину разом з монстрами. Добре , що я пристегнувся. Вийшовши з машини я помітив їх всіх трьох. Двоє зліва і справа і третій на машині. Думає , я його не замітив через тінь. Взявши один з балончиків я запалив його і направив одразу на того , що був на машині і спалив його лице нахрін. Ще встиг направити на того , що зліва і запихнув йому того балончика в рота. А того справа я вдарив ногою збоку і виверхнув його нижню щелепу. Прийшлось поки він страждав трохи через щелепу виламати в ручну ту щелепу. Взявся за голову і за нижню щелепу і почав тягнути в протилежні сторони. Монстр хотів якось протистояти , але він відключився від болі. Тоді я просто вігнав міні катану в серце. Машину мені не перевернути. А от автобус взяти можу. Я вирішив одразу їхати до Іри. Як не як моя дівчина. Поки їхав зміг трохи заробити на бабцях. Підвіз куди треба. Хоча називати монстрів бабцями не надто весело. Хто б знав , що цих літаючих падлюк так дофіга в повітрі. Вони весь дах з автобусу зняли і через це прийшлось вистрибувати з автобуса , який підняли. Добре що не високо. Виявляється літаючі люблять трупи. Не дурний і взяв пару. Добре , що близько був магазин зброї. Ііі ні-фі-га. Всю зброю майже вкрали. А те що не вкрали не стріляло. Я взяв гвинтівку , яка не стріляла , щоб потім розібрати. І все. Хоча взяв бойового ножа. Знову вийшовши побачив багато монстрів навколо себе. Оглянувши все. Знайшов машину. Прийшлось одразу бігти до неї. Монстри , як виявилось дуже тупі. Бо тільки я заховався вони розтрощили машину. А мене не знайшли побігли далі. Мені повезло , що проліз через низ. Прийшлось взяти мопед , який стояв поруч. Я завів його досить швидко , але звідкись почув якийсь дивний шум з-під мосту для рельсів. Швидше всього там були , якісь монстри. Як говорили людям , які спускались на вірну смерть у погреб "Хто не ризикує , той не п'є шампанського". Я надягнув свої круглі окуляри , які не шкода і бандану на ніс з ротом. Прийшлось одразу приготувати міні катану. Як тільки я минув прохід під мостом , як за мною почали летіти невеликі кажани з 4 клешнями. Далеко проїхати не зміг. Один попробував зловити , але я швидко відрубав йому клешню. І він єдиний хто не перестав за мною летіти. В нього крила , як в кажана , але голова , як в омара. Рот то щупальця з голками на кінцях . Цей мажан (я його так назвав тимчасово) почав летіти паралельно мені , тому я добре бачив його голову. Він збив мене з мопеду , але я встиг вбити у його голову міні-катану. Він далеко не полетів. А я після падіння важко встав і підійшов. Важко ставши на коліно я витягнув міні-катану. Прийшлось знайти маленьку машину і сісти в неї. Хоча дивно , що на дворі жодного монстра. Наче вони не нападали , а захищались. Я почав їхати максимально короткою і безпечною дорогою. Поки їхав зрозумів , що маю пару зламаних ребер і дуже важко дихаю. Навіть не відчуваю ритм від монстрів. Але коли проїхав один великий будинок , то я спокійно прибавив газу , бо за мною вже бігав монстр і я ухилявся від його атак. Але він якось зачепив машину і перевернув її. Після чого роздавив рукою. Вже другий раз за день отримую по обличчю. Як тільки окуляри і бандана вижили. Я встиг вилізти з машини і впав на один труп біля якого і лежав поки той не вернувся. Встати було надто важко. Може ногу зламав або гірше. В таких випадках приходиться імпровізувати. Добре , що в мене є карта міста. Знаючи її вона заховалась на заброшці , де ми завжди колись були. Туди не так далеко , але там дохрена дерев. Я обмазав себе кров'ю трупа і пішов до неї. Коли я був за 50 метрів від будівлі перед мною була огорожа. Я з одною цілою ногою застрибнув і ледве , як переліз через огорожу. На моїх очах вона вийшла з будівлі і готувалась сісти у якусь машину , але замітила як в її очі попали сонячні зайчики. Як не як , а чисте лезо завжди добре. Вона відпихнула когось від себе і побігла у мою сторону. Той хто забирав її побіг за нею. Я одразу зрозумів , що він хотів з нею робити. Мені хватить лиця побачити , щоб усе зрозуміти. Коли він був близько до неї я взяв рушницю і вистрелив. Як? Вона ж не працювала. Можливо вона заклинила , а через пару падінь і ударів все стало в норму. І я вбив його. Не повністю , бо до нього збіглись ті монстри , які в парках живуть і забрали до себе. 


Макс це точно ти?

(Іра в сльозах радості)

Ні бляха живий труп. Хоча якщо до завтрашнього ранку мені не дати хоча би мінімальної лікарської допомоги , то точно здохнну.

(Макс трохи плюнувши кров'ю)

Машина у нас вже посуті є. Тоді пішли я тебе посажу і поїдемо до Колі. Там Валера не постраждав?

(Іра з тонким натяком)

Ти бачиш , що в області блискавки на штанах була кров чи там не хватало би чогось?

(Макс сівши на місце штурмана в авто)

Ні все нормально.

(Іра сівши на місце  водія і завівши машину)

Ну от сама дала відповідь на запитання.

(Макс важко дихаючи)

Як довго нам до Миколайовича їхати?

(Іра завівши автомобіль)

До Святого Колі? Три години. Зараз я йому подзвоню і дізнаюсь , як там погода в нього?

(Макс бере телефон і дзвонить Колінвалу)

Алло Макс? А я думав такі , як ти раз не тонуть , то хоть помирають.

(Коля весело)

Я тут так само на трьох волосинах , як ти розказував. Травм відро і чашка.

(Макс трохи кашляючи)

Забрав Іру?

(Коля більш серйозно)

Так. А то я не хочу весь апокаліпсис один сух пайок їсти. В нашому випадку мівіна.

(Макс сміючись)

І то правда. Я заховався і помалу тут все готую. Може знаєш , що ще треба?

(Коля готуючись)

Тоді слухай Колядка. Візьми будь-де телефонів встанови їх по перемитру сховку на держачі. Підключи до них зарядку і включи на них камери. Ще візьми з квартир комп і підключи телефони. Через налаштування візьми окреме віконце для показу екрану з телефона. І рахуй , що маєш відео спостереження. Одразу приготуй дідовий самопал. Все що може бути зброєю заховай на другий поверх. Якщо хтось прийде стій на відстані півтора метра і коли відкриваєш ,то одразу відходь ще на півтора. Зрозумів?

(Макс даючи точні інструкції)

Зрозумів. Ви коли будете?

(Коля готуючись)

Десь через години 3-4. Бо монстрів тут вдосталь.

(Макс оглядаючись)

Зрозумів. Зараз все приготую. Зараза. Вилка впала.

(Коля який приготував поїсти)

Значить чекай дівчину в гості.

(Макс посміюючись)

Давай не подихай там.

(Коля з посмішкою)

І ти не здохни.

(Макс весело)

Як він?

(Іра кермуючи)

Живий. І судячи по всьому я зараз найбільш близький до смерті зі всіх нас.

(Макс сміючись)

Поспи трохи , щоб легше було.

(Іра занепокоїно)

А ти буди мене кожну годину , щоб свідомість не втратив і не полетів на інший світ.

(Макс засинаючи)

© Євген Мазурок,
книга «Навала Чорних».
Справді швидка допомога
Коментарі