Танець душі
Танцюй під пильним наглядом людей, Під перелив болючої задишки. Не здайся їхніх натиску ідей, Не стримуй ніг, соромлячись насмішки. Танцюй по склу, здригаючись від ран, Хай сльози змиють пелену обману. За фальшу не ховай свій справжній стан, Не дай ударити образ тарану. Танцюй душею, відійди від норм, Від всього, що диктується словами. Серед усіх розшаркувань і форм Відчуй враз тих, хто йде вслід за серцями. Танцюй сама, без огляду на тон, Можливо, марно, без кінцевой цілі. Але танцюй, бо в Музи свій закон, І вірний ритм сам виникає в тілі. Танцюй крізь час і простір, плач і сміх. Спалахуй незгасимим сяйвом Волі. Крізь шлях, що розум перейти не зміг, Де кожен грає тільки власні ролі.
2019-09-21 17:26:45
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Субстанція Ночі
Класний вірш!
Відповісти
2019-09-21 17:38:58
1
Есмеральда Еверфрі
Відповісти
2019-09-21 17:39:36
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3210
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3899