Танець душі
Танцюй під пильним наглядом людей, Під перелив болючої задишки. Не здайся їхніх натиску ідей, Не стримуй ніг, соромлячись насмішки. Танцюй по склу, здригаючись від ран, Хай сльози змиють пелену обману. За фальшу не ховай свій справжній стан, Не дай ударити образ тарану. Танцюй душею, відійди від норм, Від всього, що диктується словами. Серед усіх розшаркувань і форм Відчуй враз тих, хто йде вслід за серцями. Танцюй сама, без огляду на тон, Можливо, марно, без кінцевой цілі. Але танцюй, бо в Музи свій закон, І вірний ритм сам виникає в тілі. Танцюй крізь час і простір, плач і сміх. Спалахуй незгасимим сяйвом Волі. Крізь шлях, що розум перейти не зміг, Де кожен грає тільки власні ролі.
2019-09-21 17:26:45
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Субстанція Ночі
Класний вірш!
Відповісти
2019-09-21 17:38:58
1
Есмеральда Еверфрі
Відповісти
2019-09-21 17:39:36
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4360
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2343