Honest Liar
Mysterious
They asked me if I was okay, I told them I was alright I smiled all day but cried myself to sleep at night My perfect personality was always admired But they didn't know that my heart was tired Trusts and betrayals, hellos and goodbyes A pinch of smile and happiness and a lot of pretty lies I'm living like I am afraid of my own shadow The only voice I can hear is my own echo But I was not born a player so I can't play the game The fire in me has turned into frozen flame I kept walking through the ash on my own "I'll be there", they said before leaving me all alone My fragile heart of glass turned into steel I have started turning numb to all the pain that I feel There is always someone trying to extinguish my fire At the end of the day, I'm just a very honest liar
2018-08-29 15:01:59
24
18
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (18)
Mysterious
@Madison Tyler Thank you loads♥️♥️
Відповісти
2018-08-31 15:26:16
Подобається
Mysterious
thank you so much for the encouraging comment my friend
Відповісти
2018-10-11 13:29:41
Подобається
Mysterious
thank you a million ♥️
Відповісти
2018-10-11 13:29:53
Подобається
Інші вірші поета
Beauty in the dark Scars GAME OF PRETEND After the Fall
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2283
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2590