Мільярди років тому в космічному просторі існувала величезна вогненна куля, температура якої перевищувала мільйони градусів. У якийсь момент ця куля вибухнула, розкидавши по Всесвіту з величезною швидкістю частинки і матерії.
Оскільки температура вогняної кулі була неймовірно висока, то частинки, які розлетілися по Всесвіту, мали досить велику енергію. Тому перший час після вибуху вони не притягувалися і ніяк не взаємодіяли.
Однак через приблизно мільйон років частинки стали остигати, і з них, за допомогою взаємного притягання і відштовхування, стали формуватися атоми. З атомів в подальшому з'явилися спочатку елементарні хімічні елементи, а потім все більш складні.
З часом, все більше остигаючи, знову сформовані елементи стали об'єднуватися в величезні хмари пилу і газу. В результаті гравітаційного тяжіння маленькі об'єкти стали притягуватися до великих, частинки то стикалися один з одним, то розліталися, утворюючи все нові частини Всесвіту. Таким чином, з'явилися зірки, галактики та планети.
Так з'явилася планета Земля. Її ядро поступово стискалося, виділяючи при цьому величезна кількість теплової енергії. В результаті цього гірські породи, що складають її, розплавилися, а речовини, що відокремилися від ядра, утворили земну кору.
Через приблизно мільярд років Земля охолола, земна кора затверділа і утворила зовнішню оболонку нашої планети, а гази, періодично викидаються з надр Землі, завдяки земному тяжінню згодом утворили земну атмосферу. Частина газів з атмосфери конденсувалася на поверхні Землі, і з'явилися океани. Таким чином, були створені всі умови для виникнення життя на Землі. За таким же принципом відбулося і все живе.
Через певний час, шляхом еволюції, на планеті з'явилися люди - вершина еволюції, найрозумніше створіння на планеті і, тим не менш, найкровожадніше і найжорстокіше. Війна за війною вони знищували не тільки один одного, а й усе навкруги: тварин, рослин, планету. Чим сильніше вони еволюціонували, тим жорстокішою була їх боротьба.
Вони помітили це надто пізно. Люди зруйнували Землю — єдину планету, на якій були справді чудові умови для життя. Учені з усього світу об'єдналися, щоб знайти спосіб вирішити цю проблему, якщо загине планета, загине і все, що знаходиться на ній. І вони знайшли рішення - Марс.
За короткий час вони встановили на планеті усе необхідне для життя, створили міста, що разом мали вигляд кола, а тому кожен отримав назву Сегмент. Такі Сегменти мали свою владу, але все ж підпорядковувалися одній — владі усього кола. Сегменти знаходилися під куполами повітря з силою притяжіння, як на Землі, і були з'єднані між собою спеціальними трубами. Потрапити в інший Сегмент було можливо лише завдяки спеціальній кабіні, яку називали капсулою, по спеціальній трубі прокладеній під землею.
За рік усі жителі Землі змогли спокійно відправитися у свої нові будинки на Марсі. Вони, як паразити, що висмоктали усе можливе зі своєї жертви і перейшли до іншої. Проте повторювати проблему з Землею, вони не могли.
Нова планета - нове життя. Але будувати нове життя на старих законах, принципах і нормах було неможливо. Було прийнято новий закон: "Кожен житель Землі перед поїздкою на Марс повинен був пройти спеціальне медичне обстеження, в ході якого їм зітруть пам'ять!".
Нова планета - нове життя, нові порядки, нові закони, нова влада, нова система. Проте за ідеальною, на перший погляд, системою, де усі були рівні, де люди робили тільки те, що їм накажуть, ховається таємниця влади - експерименти з отриманням так званих "людей майбутнього". Перші експерименти проводили на дорослих людях, але жодний з них не зміг вижити: організм дорослої людини був здатен протягом довгого часу боротися з новим геном, отриманим шляхом ін'єкції, але через довгу боротьбу організм слабшав, так само як і люди. Тому було вирішено спробувати зробити такий експеримент на дитині - її імунітет слабший, ніж у дорослого, тому боротися з геном не буде або буде не так сильно. Не всі діти, котрі брали участь у експерименті, змогли вижити. З часу першого вдалого експерименту, було наказано забирати дітей-сиріт і дати їм можливість на нове краще життя, звичайно після експерименту.
Але завжди будуть ті, хто буде проти. Існують люди, що не підкорюються системі, ті, хто боряться за себе і своє життя, ті, хто ще пам'ятає часи, коли усе було по-іншому, ті, хто не дозволив стерти свою пам'ять. Такі, як вони, проти закону. На них полюють, проте вони не зупиняються. Про їхнє існування знає не кожний. Вони ховаються серед інших людей, приміряючи маски. Але там, де закінчується день і починається ніч, вони знову стають собою. І поки звичайні люди свято вірять у свою владу, вони намагаються зламати систему. Вони проскріти! Але ця історія не про них...