Лист до матері...
Пишу до тебе мамо, і сумую, Не можу обійняти я тебе. Коронавірус навкруги лютує. Прошу, ти рідна, бережи себе. Кордони всі закриті, що між нами, А я — "заробітчанка" , кажуть в нас. Як я люблю — не описать словами, Пробач, що ти одна в важкий цей час. Поборе наш народ недугу люту І скоро я до тебе повернусь. Тоді — забудем ми про цю розлуку, Я знов до тебе, рідна, пригорнусь. Ти бережи себе рідненька, мила, На вулицю частенько не ходи. А вийдеш —руки часто мий ти з милом, Хвороб ти не зазнаєш і біди. А скоро, мамо рідна, в тебе свято, Твій день — день матері. Вітаю я тебе, Пробач, що не з тобою в нашій хаті, Я повернусь, а ти чекай дуже мене.
2020-03-23 07:38:38
47
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Вікторія Тодавчич
@Дэя Риате спасибо ❤
Відповісти
2020-03-23 08:31:56
Подобається
Светлана Пилюк
Найшвидшого повернення додому!
Відповісти
2020-03-23 19:26:09
1
Вікторія Тодавчич
@Светлана Пилюк дякую ❤❤❤
Відповісти
2020-03-23 19:26:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1536
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3970