2. @Tory1
"Наліво, направо, наліво, не повертати...
Коли це все нарешті закінчиться?"
Біг з кожним кроком ставав повільнішим, через що силует позаду почав її наздоганяти. Вона не знала що це, що воно вміє, як виглядає, знала лише, що потрібно від нього тікати, але все більше закрадалася думка просто зупинитись і покінчити з цим.
"Направо, направо, наліво... Чортові повороти, хто їх взагалі придумав? "
Питання було доволі дивним, якщо брати до уваги те, що вона знаходилась у власному кошмарі, тому фактично вона сама їх і придумала. А от силует навряд чи створила вона. І замкнула себе у власному кошмарі теж далеко не вона.
"Направо, наліво, тепер прямо... Не зупиняйся, навіть не думай! "
Повітря почало згущуватись. Таке часто буває в кошмарах, але вона ніколи не позбудеться того неприємного відчуття страху та паніки, коли це відбувається знову і знову.
"Ні, ні, ні! Тільки не це! "
Тук-тук, тук-тук...
Серце ледь не виривалось з грудей, а страх крижаним холодом розповзався по всьому тілу.
Тук-тук, тук-тук...
Силует все наближався, і, як і в кожному кошмарі, він рухався набагато швидше за свою жертву.
Тук-тук, тук-тук...
Страшний крик пролунав в голові у дівчини, доки та не зрозуміла, що це кричала вона сама.
Тук-тук, тук-тук...
Вона закрила очі якомога сильніше, щоб не бачити справжній вигляд силуету, який був уже поруч.
Тук-тук, тук-тук...
Сон ніколи не передає болю повною мірою, і, як би це було в реальному житті, все б закінчилось доволі швидко, вона навіть не встигла це збагнути.
"Ні, ні, ні! Я більше не хочу! "
Знову те ж місце. Той самий силует. Той самий сон. Виходу не було.
"Вставай! "
Холодні сльози покотились по дівочих щоках. Щупальця страху все більше обплітали її всередині. З кожним разом було все важче дихати.
"Наліво, направо, наліво... "
@Tory1
Коли це все нарешті закінчиться?"
Біг з кожним кроком ставав повільнішим, через що силует позаду почав її наздоганяти. Вона не знала що це, що воно вміє, як виглядає, знала лише, що потрібно від нього тікати, але все більше закрадалася думка просто зупинитись і покінчити з цим.
"Направо, направо, наліво... Чортові повороти, хто їх взагалі придумав? "
Питання було доволі дивним, якщо брати до уваги те, що вона знаходилась у власному кошмарі, тому фактично вона сама їх і придумала. А от силует навряд чи створила вона. І замкнула себе у власному кошмарі теж далеко не вона.
"Направо, наліво, тепер прямо... Не зупиняйся, навіть не думай! "
Повітря почало згущуватись. Таке часто буває в кошмарах, але вона ніколи не позбудеться того неприємного відчуття страху та паніки, коли це відбувається знову і знову.
"Ні, ні, ні! Тільки не це! "
Тук-тук, тук-тук...
Серце ледь не виривалось з грудей, а страх крижаним холодом розповзався по всьому тілу.
Тук-тук, тук-тук...
Силует все наближався, і, як і в кожному кошмарі, він рухався набагато швидше за свою жертву.
Тук-тук, тук-тук...
Страшний крик пролунав в голові у дівчини, доки та не зрозуміла, що це кричала вона сама.
Тук-тук, тук-тук...
Вона закрила очі якомога сильніше, щоб не бачити справжній вигляд силуету, який був уже поруч.
Тук-тук, тук-тук...
Сон ніколи не передає болю повною мірою, і, як би це було в реальному житті, все б закінчилось доволі швидко, вона навіть не встигла це збагнути.
"Ні, ні, ні! Я більше не хочу! "
Знову те ж місце. Той самий силует. Той самий сон. Виходу не було.
"Вставай! "
Холодні сльози покотились по дівочих щоках. Щупальця страху все більше обплітали її всередині. З кожним разом було все важче дихати.
"Наліво, направо, наліво... "
@Tory1
Коментарі