Чому ти сьогодні мовчиш?
Пташко, чому ти сьогодні мовчиш? Хіба ти не чуєш не мене? Не читаєш? Навіщо тримаєш весь біль у собі, якщо ти мені майже все довіряєш? Якщо ми з тобою настільки близькі, що знаєм, як важко втрачати? Як тихо тримати слова в самоті, а потім їх нишком писати: В двійковому коді, на кволих листах, на шкірі блідій чи на стінах. Чому ти мовчиш? Хочеш просто піти, щоби я упав на коліна?  Ти ніколи не була для мене німа. Ти ніколи не була німою.  Я віддав би пів світу, щоб чути твій сміх та торкатись тебе рукою… Тому просто скажи, що засіло в думках. Напиши мені хоч би фразу. І ми змінимо це, я тобі обіцяю. Давай просто будемо разом? *Вірш із книги "Пташко, чому ти сьогодні мовчиш?": https://www.surgebook.com/chornylna/book/ptashko-chomu-ti-sogodni-movchish
2022-10-14 20:16:23
21
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
Прочитавши вірш, натрапила на думку, що німих людей у цьому не буває, бо насправді за нас говорить наша душа. А німі люди — це бездушні люди, як і глухі. І будь-які фізичні вади не можуть відібрати нам мову, бо душа завжди знайде спосіб докричатися, чого не скажеш про голос фізичний, який багато хто просто відмовляється чути. Дякую за вірш! Торкнув. Жюри Тільки я уточню: "Хіба ти не чуєш НЕ мене? Не читаєш?" Це друге НЕ повинно було бути у вірші, якщо так, то я трохи гублю сенс... #чв
Відповісти
2022-10-16 18:11:32
Подобається
Лілія Гулик
Завжди дивуюсь, коли люди починають говорити, щось типу "та він же німий, сліпий, інвалід тощо, краще вмерти ніж так жити". Така дурня, знаєте. Деякі типу ідеальні представники здорового людства проявляють себе справжніми обмеженими невігласами. Люди ж які в житті зазнали болю чи страждань, фізично чи морально часто набагато душевніші та людяніші за них. То коли ми вже перестанемо створювати стереотипні ідеали і не почнемо любити саме життя у різних його проявах?)
Відповісти
2022-10-16 18:36:34
Подобається
МОРГАН РЕЙ
Вірш, про любов, та самопожертву. Це дуже глибоко, і тей автор, який пише такі речі розуміє це 100%. Читаючи, я відчув неймовірні відчуття, немов в якийсь момент повернувся до свого минулого та пережив ще раз все. Дякую за таку глибоку та чуттєву поезію! ❤️❤️❤️
Відповісти
2022-10-17 07:35:32
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2535
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1179