До городини
Катерина Коваленко
Городино, яскрава та пахуча, Тебе плекає сонячна рука палюча. Ти є дитя землі й людської праці. Тебе надбати, устаємо вранці. На городі росте лоза обплітаюча, На якій росте добрість блискуча. Посадовимо нові саджанці. Шану даємо кожній стеблинці!
2022-10-19 21:42:02
4
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Катерина Коваленко
@Cryda Cooper таке вже дали завдання в університеті) Дякую вам за теплі слова й чекайте вірш про мальви на маминому городі)
Відповісти
2022-10-20 15:05:03
1
Лео Лея
@Катерина Коваленко 😉💖
Відповісти
2022-10-20 16:12:29
Подобається
Cryda Cooper
@Катерина Коваленко з радістю буду чекати😊😊😊
Відповісти
2022-10-20 17:17:27
Подобається
Інші вірші поета
Від Б до О У казці Я Вас забуду Маки
Інші поети
Dr.Theo
@Foli_officiel
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3538
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2842