До городини
Катерина Коваленко
Городино, яскрава та пахуча, Тебе плекає сонячна рука палюча. Ти є дитя землі й людської праці. Тебе надбати, устаємо вранці. На городі росте лоза обплітаюча, На якій росте добрість блискуча. Посадовимо нові саджанці. Шану даємо кожній стеблинці!
2022-10-19 21:42:02
4
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Катерина Коваленко
@Cryda Cooper таке вже дали завдання в університеті) Дякую вам за теплі слова й чекайте вірш про мальви на маминому городі)
Відповісти
2022-10-20 15:05:03
1
Лео Лея
@Катерина Коваленко 😉💖
Відповісти
2022-10-20 16:12:29
Подобається
Cryda Cooper
@Катерина Коваленко з радістю буду чекати😊😊😊
Відповісти
2022-10-20 17:17:27
Подобається
Інші вірші поета
Скажіть.. Зимовий ранок Від Б до О (2) Мій подих
Інші поети
R..
@Djihad
L.r.c
@lonely_rose_club
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1624
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1812