Червона помада та багряна сукня. Стукіт підборів. Ідеальна осанка. Прекрасне освітлення. Ефектний вихід. Начебто так виглядають багаті жінки у голівудських фільмах. Насправді ж, червона помада завжди залишається на келиху ,багряна сукня до біса не зручна, а підбори хочеться зняти після перших двадцяти хвилин ходьби. Проте я не багата жінка з фільмів, щоб судити таке відображення.
Я завжди уявляла себе гордою та впевненою у собі, тією яка з легкістю перенесе розрив стосунків.
Так,сперечатись не буду,розрив пройшов на диво ідеально, немов по сценарію. Я в шикарній синій сукні вліпила своєму обранцю гучного ляпаса. Розвернувшись і стукаючи підборами пішла до дверей. З гуркотом закрила їх за собою.
Шкода,що цей шедевр не побачить світ.
Ви не задумувались,що відбувається за дверима? А за дверима горда й впевнена жінка скочуючись по тих же самих дверях дає волю емоціям. До біса ту сукню, макіяж та зачіску,якщо всередині нічого не залишилося, а дикий крик образи рветься з грудей. Після вивільнення всіх емоцій,я пішла заповнювати чимось порожнечу всередині. Під руку попався алкоголь. Вино. Червоне, напівсолодке. Здається, сьогодні я потрапила у фільм. Добивши себе сопливою мелодрамою та допивши все вино, як і належить дамам, я прийняла душ і змила з себе бруд зради. Ще в ванній кімнаті я зрозуміла,що алкоголю було забагато та нічого не вдієш. Завалившись спати не відчуваючи ніг,я вже не відчувала себе гордою та впевненою.
Все ж, колись,я даремно так захоплювалась гордими жінками,які так впевнено крокують на підборах після розриву.