Старі записи до нового року
Нові записки. Дивний період мого життя.
Далі буде (?)...
Ще не все
Життя поділилося на два етапи
Із недавніх
Кожний місяць як окремий етап життя
То на якому шляху я опинився?
Мені потрібна перезагрузка
Розділ XX
Шлях і є ціль
Гадки про сенс
Записки невидимому психологу
Наче вже ліпше
Моє кричуще "Я"
Нові думки в голос
Вся мудрість від Бога
Внутрішнє самогубство
Куди летить час?
Тікати від реальності (?)
Припливи ейфорії
Повідомлення для тих, хто не прочитає
Вибір без вибору
"Час перезавантаження вичерпано"
Крок назад чи невідоме попереду?
"Час перезавантаження вичерпано"
до мене знову повернулися сни, моя емоційна забарвленість, я порожній (?) зазирнув у свою свідомість, вивернув себе на виворіт

Особистий запис 22. 09. 2024
До мене знову, нарешті, повернулися сновидіння. А разом з тим я нарешті зміг потрапити в усвідомлений сон. Це був мій найдовший і найглибший усвідомлений сон з якого я не міг вийти і прокинутися. Завдяки цьому сні я збагнув, що насправді я порожній, німа оболочка. Мені було жахливо самотньо у тому сні. Я не знав, що таке можна вигадати і тому відразу намагався прокинутися. Коли я спробував прокинутися небо стало чорним і з'явився надпис "Час перезаватаження вичерпано". Після пробудження я був в легкому шоці. Мені ще 10 секунд здавалося, що я досі сплю і ця реальність мені сниться

Особистий запис 25. 09. 2024
Якось тихо стало довкола. Безлюдні, пусті німі вулички і тиша законсервували цю гармонію. І навіть листя ліниво так поволі тихенько шелестіло

Особистий запис 06. 10. 2024
В житті доводилося вичікувати потрібний час, щоб потім пірнати з головою у підпілля. Між вбити лівого чи правого зайців я завжди вибирав вбити обох. В цьому є якийсь солодкий азарт та шаленість. Доля любить хоробрих і я не буду відступатися, щоб потім жалкувати.

Особистий запис 08. 10. 2024
Коли ходив я у темряві і взір мій був спрямований додолу, тоді Бог в моєму житті явився світлом і голосом з середини. І пізнав істину Його і Його Самого без посередника на Землі. Моя совість це і є частина Бога яка живе у мені. Серед морального виродства і чорнот земних був обачним, щоб самому не замаратися. Та коли маркий був у своїх помислах і намірах і діяннях, то омивався знову і знову з Божим прощенням.

Особистий запис 12. 10. 2024
Фальшиве обличчя змиває тільки алькоголь.

Особистий запис 20. 10. 2024
Мені необхідна перезагрузка. Здається, що в тій метушні і в тих роз'їздах я забув частинку себе. Полишив десь у тих лісосмугах чи полях чи у людях. Передав частинку своєї енергії. Можливо, вона знадобиться комусь більше. Аби тільки б пам'ятали мою щирість, доброту і полум'я яким я стараюсь зігрівати оточуючих.

Особистий запис 26. 10. 2024
Як добре, що я не існую у свідомості деяких людей. Як добре взагалі відчувати себе не існуючим. Ні для чого і ні для кого. Іноді я запевняю себе у своїй реальності і справжності. Ну так про всяк випадок, щоб остаточно не забувати, що я являюсь одиницею соціуму.

Особистий запис 26. 10. 2024
Люди на яких впливають зовнішні фактори не досягли своєї вищої духовної зрілості і високої взнеслої цілі. Вони ще зелені, достигаючі плоди. Так, згоден, обставини бувають різні. Тяжкі й не дуже. Але завжди варто зберігати внутрішню холоднокровність. Варто розуміти ту тонку грань нашого впливу на ці обставини. Ми або щось повністю підпорядковуємо своїй волі або протилежно не підвласні. Людська вразривість на обставини які впливають на нас і формує відношення до життя.

Особистий запис 02. 11. 2024
В житті треба залишатися аморфним по відношенню до людей. В певній мірі переймати щось корисне з кожного для формування своєї особистості. Але не втратити себе повністю. Не піддаватися їхнім переконанням, котрі вони вважають істинними.

Особистий запис 03. 11. 2024
І хоч вік вже не той. Але мені хотілося, щоб Вона, сп'яніла від вина з подругами зателефонувала мені пізно ввечері. Згадала про мене і я б тоді знову прокинувся від забудькуватого сну. І тоді я – все на світі. І стрімкі води Дніпра і високі гори Карпат і широкі степи Таврії. Хоч я рухаюсь, все ж таки, своїм окремим вектором, щось в середині мене б таки розквіло.

Особистий запис 10. 11. 2024
Більше не йойкало серце від дикого затамування подиху, більше не мучав гіркий полон печалі душу мою і розум більше не полонило ніщо! Я відчув широчезні крила за своєю спиною так тільки-но випав з висоти на грішну Землю! Вона знову все ж таки згадала про мене, а тільки тепер мене це ніяк не сковувало. Все так як має бути і відповіді на запитання незабаряться.
© Йоганн Верес ,
книга «Особисті записи».
Крок назад чи невідоме попереду?
Коментарі