Хвилинні крихти ейфорії. Блаженство і бентега: внутрішня боротьба. Згадки про минувше життя. Хандра-улюблениця.

Особистий запис 12. 08. 2024
Літо поступово завершується. У повітрі вже пахла осінь. З легким холодом відчувалися нотки ностальгії і минулого життя, що потім перетворювалися непомітно в крихти якоїсь хвилиної ейфорії. Вітер шепотів через листя про наближення осені. Крихти ейфорії пантеличили, але потім наступало "похмілля" у вигдяді осінньої хандри.

Особистий запис 20. 08. 2024
Всюди просочувалась хандра. Вона запутувала у вузли свідомість, розчіняла усе в собі, перемішувала ніби фабри на палітрі. Звучала в пісні і на вулиці. Я ставав покірним заручником тої хандри. Хотілося знову відчути холод, щоб переконатися в тому, що я досі живий.

Особистий запис 22. 08. 2024
Дощ. Спокій. Вперше за скільки часу. Мелодія дощу наче грала колискову. Вітер. Свіже, вологе повітря тонізувало тіло. Різкий запах вогкості, запах землі, вітру, дощу і кружляючиого листя. Цього всього мені дуже сильно не вистачало.

Особистий запис 25. 08. 2024
Бог своїх береже і спілкується з ними не як люди земні між собою, а зі своїми по своєму. Проникаючи у душу і серце і розум.

Особисти запис 31. 08. 2024
Нам треба бідкатися не про втрачене літо, а про втрачене життя :)

Особистий запис 01. 09. 2024
Я проживав кожен день, випиваючи його до дна. Проживав у постійному русі. Жив по справжньому не шукаючи підпільних шляхів. Плакав і ще дужче потім сміявся. Зараз я і не живу і не вмираю. Я знаходжусь у суперпозиції. Живий і мертвий, скутий і вільний. Чуттєвий і порожній. Егоцентр всього, що відбувається довкола.

Особистий запис 03. 09. 2024
Чим пахне осінь? Осінь має свій своєрідний запах. Вона пахне свіжістю, холодом, вогкістю. Пахне своєю невтішною бряклісьтю. Пахне пожовклим листям пофарбованим багрою. Пахне спокоєм назовні і бентегою в середині. Тишою.

Особистий запис 04. 09. 2024
Чи потрібне сліпим світло? Дурним освіта? Грішникам каяття? Повіям кохання? Жадібним щедрість? Це все риторичні питання, котрі мають очевидні відповіді.

Особистий запис 08. 09. 2024
Я навіть гадки не маю у що мені податися далі. Я лиш слугую рятівним кругом для всіх. Та навіть для тих, кому я відслугував у їхній свідомості я більше не існую. Тяжко жити розуміючи, що ти існуєш тільки для того, щоб когось втішити або допомогти. Я ніби полум'я, що згорає для того, щоб зігріти когось. Та мало хто згадає тепло від моєї пожежі.