думки в голос, потрібна допомога, морально-філософськи зростаю.

Особистий запис 04. 11. 2023.
Я все частіше задумусь над сенсом тих чи інших речей. Мені все здається безглуздим. Навіть у сенсі немає ніякого сенсу. Мені треба наповнити своє життя ним але... (чи є і в цьому сенс?) В смерті немає сенсу як і в житті. Навіть немає ніякого сенсу і в тому що я пишу. Я б хотів бути морально та духовно зрілим. Переповнитися, пізнати всі сторони чудес. Я б хотів впливати на людей, давати їм прозріння, також морально переповнювати їх, але якщо б це і була моя мрія, або ціль життя чи досягнув би я її? Чи зробив би хоч щось щоб здійснити її в реальність. Сенс має бути значимим. Як і я хочу бути значимим для когось. Але чи є в цьому сенс?

Особистий запис 06. 11. 2023.
В моїй душі Вона залишилася вічним літом. Вона лишилася чимось не досягнутим, не здійсненим. Я не розгледів Її поки вона була поруч, поки її голова торкалася мого плеча. А тепер... я хочу бачити її у всьому. У посмішках променів охолонутого осіннього сонця, у своїй кімнаті - пустій і одночасно повній моїх демонів, на кухні за обідом і теплою кавою. У ві сні й наяву.

Особистий запис 13. 11. 2023.
Ми з нею так жахливо підходили один одмому, нам не личило і не судилося бути разом. Але мені так подобалося її любити. Так, вона знову мені наснилася, що з цим поробиш? Я знову хочу писати про це, бо на інше у мене не вистачає натхнення. Та баргра в листях згасла, лиш хмари й туман. Що постійно надвисають над моєю головою. Всі думки, всі пориви емоцій, все натхнення, що виношував у собі мов дитя розбилосялося, мов хвиля об скелю у нещасну годину бурі.

Особистий запис 16. 11. 2023.
Я рятівний круг... який тонув, гарно вдаючи, що тримається на плаву, потопаючі у чомусь густому та непросвітному. Я посмішка, натянута та вчасно схована в кишеню. Я хустинка для чужих щирих сліз, що плямували мене, а потім клали у темну кишеню. Я буферна зона всіх ваших скиглів і плаксів і болі. І якщо моя функція в цьому, тоді я не знаю навіщо мені бути.

Особистий запис 21. 11. 2023.
Втративши свою Музу, всі його здобутки без витоків натхнення були позбалені будь якого сенсу. Не витиримували натиску і в швидкості кришилися на очах.

Особистий запис 22. 11. 2023.
Вирій цих подій закрутить наче карусель і я не знаю як з цим впоратись. Скільки всього навалилось останім часом. І не знаєш що це чи "кайдани" які хочеться порвати та йти далі чи "тягар" який можна скинути з плеча перепочивши. Не знаю, але треба якось переборотися. Бо по справжньому перемагає той, хто переможе себе.

Осбистий запис 27. 11. 2023.
Сніг падав білими пластівцями, навіюючи спогати про те, що більше не станеться. Навіював з вітром наче з далеких суворих Північних країн. Навіював дивні відчуття спокою та тривоги. Я знову починав щось відчувати

Особистий запис 29. 11. 2023
Я просто купка випорожнень життя. Мій моральний стан залишав бажати кращого. Загнався як завжди і все через що? Страх майбутнього, думки про те, що я стану лиш величним ледащо, ким бути, як реалізувати себе в цьому світі, ставка которого стоїть в першу чергу на конкурентноспроможність. Одне і з перших і не єдиних причин чому знову загнався. Для неї стосовно мене створився образ ворога. Для неї я чужий. Хоча хто був першим? Хто був поруч? І ніяк не залишився. Забула мене як страшний сон. І взагалі нехай всі забуть мене.